Цього року студентами українських вишів стали 2 083 мешканці тимчасово окупованих Криму та Донбасу; з них 1 746 – мешканці Донецької та Луганської областей, 337 – Криму. Торік таких було студентів було 2 026, пише журналістка Наталія Адамович у статті « Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ? »
«Вступали вони за спрощеною процедурою через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». З 2016-го їх кількість зросла вдвічі – тоді навчання на підконтрольній Україні території обрали 1008 мешканців окупованих міст, містечок та сіл», - пише авторка.
Невеликий відсоток випускників вступає на загальних засадах: отримавши українські документи про освіту після дистанційного навчання, здавши ЗНО.
Однак це зовсім небагато, якщо порівняти цифри із загальною кількістю випускників ТОТ. За даними підконтрольних окупаційній владі ресурсів, у 2021 році в Криму шкільні атестати отримали близько 10,5 тисяч одинадцятикласників, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей – 9 270 та 5 105 відповідно. Тобто виїхали навчатися на підконтрольну територію лише близько 8% юнаків та дівчат.
Одна з причин, чому абітурієнти з ОРДЛО віддають перевагу вишам по той бік лінії розмежування, – відсутність житла на час вступу. Зняти квартиру багатьом не по кишені, а знайомі чи родичі є не у всіх.
Ще одна проблема – неможливо розрахувати, скільки часу займе дорога. Ускладнила ситуацію і пандемія: окупаційна влада може закрити КПВВ будь-коли, на власний розсуд. Минулого року діти з батьками в'їжджали на підконтрольну територію з великими труднощами, були закриті навіть «кордони» між «ДНР» і «ЛНР».
Палиці в колеса вставляють і місцеві чиновники-сепаратисти. Починаючи з отримання довідки для виїзду на підконтрольну Україні територію та закінчуючи повторним в'їздом. Так, бойовики не хотіли впускати назад на окуповану територію Луганщини 16-річного Андрія, котрий їздив відвозити документи до Київського політехнічного інституту. Від підлітка вимагали або паспорт «ЛНР», або український паспорт-книжечку з пропискою, ID-картка не підходила. Щоби більше не мати клопоту, довелося зробити паспорт «ЛНР».
Саме ці діти розповідатимуть своїм друзям, батькам, рідним правду і стануть тими агентами змін, які формуватимуть ставлення до України на Донбасі та в Криму після деокупації. Про те, чому так мало молоді з непідконтрольних територій обирає українську освіту і чи можна цьому допомогти, читайте у статті Наталії Адамович «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ?» у ZN.UA.