В українські виші вступили близько 8% абітурієнтів із Криму та Донбасу

Цього року студентами українських вишів стали 2 083 мешканці тимчасово окупованих Криму та Донбасу; з них 1 746 – мешканці Донецької та Луганської областей, 337 – Криму. Торік таких було студентів було 2 026, пише журналістка Наталія Адамович у статті « Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ? »

«Вступали вони за спрощеною процедурою через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». З 2016-го їх кількість зросла вдвічі – тоді навчання на підконтрольній Україні території обрали 1008 мешканців окупованих міст, містечок та сіл», - пише авторка.

Невеликий відсоток випускників вступає на загальних засадах: отримавши українські документи про освіту після дистанційного навчання, здавши ЗНО.

Однак це зовсім небагато, якщо порівняти цифри із загальною кількістю випускників ТОТ. За даними підконтрольних окупаційній владі ресурсів, у 2021 році в Криму шкільні атестати отримали близько 10,5 тисяч одинадцятикласників, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей – 9 270 та 5 105 відповідно. Тобто виїхали навчатися на підконтрольну територію лише близько 8% юнаків та дівчат.  

ZMINA

Одна з причин, чому абітурієнти з ОРДЛО віддають перевагу вишам по той бік лінії розмежування, – відсутність житла на час вступу. Зняти квартиру багатьом не по кишені, а знайомі чи родичі є не у всіх.

Ще одна проблема – неможливо розрахувати, скільки часу займе дорога. Ускладнила ситуацію і пандемія: окупаційна влада може закрити КПВВ будь-коли, на власний розсуд. Минулого року діти з батьками в'їжджали на підконтрольну територію з великими труднощами, були закриті навіть «кордони» між «ДНР» і «ЛНР».

Палиці в колеса вставляють і місцеві чиновники-сепаратисти. Починаючи з отримання довідки для виїзду на підконтрольну Україні територію та закінчуючи повторним в'їздом. Так, бойовики не хотіли впускати назад на окуповану територію Луганщини 16-річного Андрія, котрий їздив відвозити документи до Київського політехнічного інституту. Від підлітка вимагали або паспорт «ЛНР», або український паспорт-книжечку з пропискою, ID-картка не підходила. Щоби більше не мати клопоту, довелося зробити паспорт «ЛНР».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Понад півтисячі абітурієнтів із ОРДЛО вступили до вишів за допомогою освітніх центрів

Саме ці діти розповідатимуть своїм друзям, батькам, рідним правду і стануть тими агентами змін, які формуватимуть ставлення до України на Донбасі та в Криму після деокупації. Про те, чому так мало молоді з непідконтрольних територій обирає українську освіту і чи можна цьому допомогти, читайте у статті Наталії Адамович «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ?» у ZN.UA.