В Україні зберегли 40 тисяч ліжкомісць для хворих на коронавірус

Попри руйнування чи пошкодження в Україні внаслідок російського військового нападу понад 30 лікарень, визначених для лікування пацієнтів із COVID-19, та переміщення населення через бойові дій, Україна не має проблем із забезпеченням лікування пацієнтів, хворих на коронавірусну інфекцію, запевнив в інтерв’ю Аллі Котляр «Нова хвиля ковіду і готовність України до хімічніх та ядерних атак» головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

За його словами зараз в Україні повністю зруйновано 18 лікарень, визначених для госпіталізації ковідних хворих, ще 15 частково зазнали руйнувань, а близько сотні опинились в окупації. Попри це для хворих на коронавірус в країні передбачено 40 тисяч місць у лікарнях, із яких майже 39 тисяч забезпечені централізованим постачанням кисню або кисневими концентраторами. У тому числі для дітей виділено близько 3,3 тисяч ліжкомісць.

«Наразі завантажено трохи більше 1% ковідних ліжок. Кількості виділених ліжок має вистачити для проходження цього епідемічного сезону по тим розрахункам і моделям, які ми використовуємо», - зазначив Кузін.

Натомість він зазначив, що  Національній службі охорони здоров’я зіткнулись із проблемою щодо тестування хворих — зараз в країні налічується близько 1,7 млн експрес-тестів та 1,3 млн ПЛР-тестів. Цих потужностей має вистарчити, щоб пройти сезон, а найближчим часом Україна очікує на додаткові поставки ПЛР-тестів, які розраховані вже для другої половини першого кварталу 2023 року.

«Проблем із забезпеченням лікування пацієнтів сьогодні ми не маємо. Але, щоб мінімізувати навантаження на заклади охорони здоров’я, на лікарів, на систему забезпечення киснем, ми продовжуємо радити всім вакцинуватися. Особливо тим, хто має хронічні захворювання. Щоб не мати важкого перебігу коронавірусної хвороби», - наголосив головний санлікар.

Він розповів, що в НСЗУ вже відреагували на внутрішню міграцію населення та перерозподілили ліки та кошти.

«Для регіонів, які мають велику кількість вимушено переміщених осіб, ми найчастіше використовуємо коригувальні коефіцієнти. Простіше кажучи, для західних областей додається від 10 до 25% такого буферу, щоб їм вистачало ліків. До того ж в нас існують механізми швидкого перерозподілу. По деяким лікам ми намагаємось тримати національний резерв, який можемо дуже швидко перекинути в той чи інший регіон», - розповів Кузін про особливості такої роботи.

При цьому лікар уточнив, що за діючою схемою пацієнти з ковідом лікуються в лікарнях, законтрактованих НСЗУ по пакету готовності до реагування на надзвичайні ситуації та епідемії, які фіксовано щомісяця отримують певну кількість грошей для реагування на хімічні й біологічні ризики, спалахи інфекційних хвороб. За рахунок цих коштів самі лікарні можуть організовувати власну роботу та створювати власні резерви антибіотиків, певних дезінфекційних засобів і засобів індивідуального захисту на випадок будь-якої інфекційної хвороби.

Якщо ж в лікарні вимагатимуть додаткових коштів за лікування пацієнта, Кузін радить подати  скаргу або зателефонувати до контактного центру НСЗУ.

«Подаючи скаргу людина повідомляє про те, що заклад охорони здоров’я не виконує умови пакету або вимагає якоїсь додаткової оплати з боку пацієнта. Це найбільш ефективний механізм вирішення проблеми. Усі скарги відповідним чином розслідуються, на них є реагування», - запевнив Кузін.