В Україні розвиваються ресурси для любительських наукових досліджень. На приклад моніторингу радіації

Розвиток технологій та інтернету дозволив непрофесійним вченим долучатися до розвитку науки - любителі, які цікавилися наукою, отримали шанс на волонтерських засадах брати участь у дослідженнях з екології, біології, медицини, астрономії, статистики тощо, пишуть  у своєму матеріалі «Що таке громадянська наука та як вона впливає на життя кожного з нас?» Ірина Добош та Костянтин Федоров.

Багато людей допомагають збирати та аналізувати величезні масиви даних, з якими не зміг би впоратися ні один вчений, ні ціла група. Як наслідок це масштабує дослідження та робить його більш ґрунтовним.

Україна теж не є винятком таких процесів – існує низка платформ, через які охочі можуть зробити свій внесок в науку:

Національна мережа інформації з біорізноманіття — тут збирають дані  про спостережень за живими організмами.

Birdwatching Ukraine — спільнота, де однодумці обговорюють і ведуть облік спостережень за птахами у дикій природі. При цчому на платформі пацюють і професійні орнітологи.

Інтерактивна карта забруднення повітря SaveEcoBot — усі охочі можуть встановити спеціальні сенсори в своєму населеному пункті та передавати дані на загальну карту.

Також система SaveEcoBot під час повномасштабної війни почала активний моніторинг радіаційного фону в країні.

«Цей проєкт, крім наукової складової, містить ще й безпекову. Показники з понад 500 пунктів радіаційного контролю відображаються на карті радіаційного фону SaveEcoBot, що є найбільшим агрегатором відкритих даних про радіаційний фон в Україні», - зазначають автори.

Вони вказують, що крім агрегації даних, ГО SaveDnipro, яка є розробником системи SaveEcoBot, також розвиває власну мережу автоматизованих станцій моніторингу.