В Україні немає ефективної практики покарання за дезертирство і самовільне залишення частини

В тилу неважко побачити достатню кількість цілком придатних до служби людей. Україні потрібні реформи, які методом кнута і методом пряника залучать до війська більше людей. Про це пише у своїй статті на сайті ZN.UA командир роти ударних дронів «Орден Сантьяго» Ігор Луценко «Як зменшити нестачу людей на фронті?».

«Я як військовий, що за наказом командування шукає людей для комплектації підрозділу, можу категорично підтвердити: люди, котрі хочуть і можуть служити, у нас ще є, і при цьому у значній кількості. Українці зовсім не «закінчуються», - впевнений автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мобілізація: ляльки й ляльководи

Фокус уваги зараз зосереджено на нових законах, що розширяють базу для мобілізації та посилюють повноваження держави у цій сфері. Автори цих ініціатив вважають, що коли в діряве відро заливати більше води, то її там і залишиться більше. Але починати треба з латання дірок.

Основна причина відпливу солдат із війська — це фактична відсутність у країні практики покарання за дезертирство і самовільне залишення частини (СЗЧ).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ДБР оголосило підозру в дезертирстві 15 охоронцям Януковича

Так, за січень—березень поточного року зареєстровано в сумі 12 776 кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу «Самовільне залишення військової частини або місця служби» (стаття 407) і «Дезертирство» (стаття 408). При цьому за той же період повідомлено про підозру лише 125 особам. Тобто якщо припускати, що надалі все так і йтиме, то ймовірність бути притягнутим до відповідальності за такі злочини становитиме не більш як 1%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Лавров назвав «мрією» слова Зеленського про повернення до кордонів 1991 року

Причому цей показник іще менший. По-перше, нині правоохоронці нерідко відмовляють безпідставно у реєстрації кримінальних проваджень за заявами командирів. По-друге, до суду доходить лише частина справ з обвинувальними актами.

Ці цифри — пряме запрошення до СЗЧ, і, на жаль, таким запрошенням багато хто не нехтує. Тому більш активні відлови ухилянтів на вулицях боєздатності мого підрозділу (а також усіх інших) не посилять, якщо немає відповідальності тих, хто накивав п’ятами.

Як вирішити цю правову проблему — тема окремої аналітичної довідки. Головне, щоб знайшлися державні діячі, котрі здатні такі довідки осягнути і втілити. Можна лише загалом сказати, що без докорінної реформи військової юстиції, без створення дисциплінарних підрозділів (приміром, для будівництва інженерних споруд) як методу покарання СЗЧшників діла не буде.

Нагадаємо: Верховна Рада ухвалила закон №10449 щодо посилення мобілізації. Демобілізацію військових закон не передбачає.