Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» №10177, який передбачає розширення можливостей у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій під час здобуття вищої освіти та збільшення автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм.
Як зазначив у Facebook міністр освіти та науки Оксен Лісовий, законопроєкт дозволить трансформувати вищу освіту в Україні та наблизити її стандарти до європейських.
«Зміни у системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти і викладачі, керівники закладів вищої та роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю. Бо помилились у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення вищої освіти змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах та знайти роботу», -а зазначив він.
Лісовий зазначив, що ключовими у законопроєкті передбачені такі моменти:
У студентів-контрактників з’явиться можливість регулювати строки навчання. Студенти зможуть управляти своєю річною навантаженістю у межах 30-80 кредитів ЄКТС на рік, тобто завершити бакалаврську програму за 3, 4, 5 або ж 6 років. Це створить більше можливостей для свободи студентів.
Під час викладання ступеня бакалавра університети зможуть створити міждисциплінарні програми – коли в межах однієї галузі вивчаються кілька спеціальностей. Студент вступає на галузь і після проходження двох курсів (або ж 60-120 кредитів ЄКТС) може обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання.
Заочна та вечірня форми здобуття освіти будуть замінені на дистанційну, яка не потребуватиме регламентації. З 2024 року заочної форми навчання не буде, а нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти. Водночас студенти, які нині навчаються на заочній та вечірній формах, зможуть завершити своє навчання.
Також буде змінена система вибору додаткових дисциплін. Спеціальності будуть поділені на регульовані та нерегульовані. На регульованих студенти вивчатимуть менше довільних курсів, а от навчання на нерегульованих більше формуватиметься за вибором студента.
Лісовий зазначив, що Міносвіти готове до обговорень законопроєкту, пояснень нових норм та провадження дискусій.
«Так, будь-які системні зміни можуть викликати занепокоєння або навіть страх, бо “так завжди було”. Але без зміни правил гри ми не отримаємо результат, відмінний від того, який маємо сьогодні», - додав він.
Вимушені паузи в навчанні, пошкоджені та зруйновані школи, блекаути, неможливість організувати очні заняття в деяких регіонах – усе це впливає на освіту в країні та спричиняє освітні втрати. А освітня криза своєю чергою впливає на добробут усього суспільства, зокрема економічний. Сама собою ситуація не вирішиться. Україні потрібні цільові заходи, спрямовані на розв’язання проблеми. Про це – в статті Анни Сидорук "Як Україні долати освітні втрати".