В окупованому Криму не визнають необхідність медичної допомоги для політв'язня Джеміль Гафарова

В управлінні ФСВП РФ в анексованому Криму вважають, що фігурант другої сімферопольської "справи Хізб ут-Тахрір" Джеміль Гафаров нібито не потребує медичної допомоги, передає "Крим.Реалії".

"У ЗМІ була опублікована інформація про те, що підозрюваний Джеміль Гафаров, якого утримують у СІЗО-1, терміново потребує медичної допомоги, яка йому не надається. Ці відомості не відповідають дійсності", – заявили в ФСВП.

В РФ стверджують, нібито Гафаров "систематично спостерігається лікарем-терапевтом щодо наявних захворювань, неодноразово оглядався вузько спеціалізованими профільними лікарями, вивозився в лікарню".

"В даний час загальний стан Гафарова Д. задовільний, у наданні екстреної медичної допомоги не потребує. Консультації лікарів філії медичної частини слідчого ізолятора отримує в повному обсязі, необхідними медичними препаратами забезпечений. Співробітниками медичної частини підготовлені документи на вивезення підозрюваного для проведення консультації лікарями фахівцями. Вивезення буде здійснено в плановому порядку", – заявляють у відомстві.

За версією ФСВП, співробітники медчастини СІЗО, де утримують Джеміля Гафарова, нібито кожен день здійснюють обхід камер слідчого ізолятора для своєчасного надання медичної допомоги, скарг та заяв від утримуваних в установі осіб.

Раніше повідомлялося про те, що Джеміль Гафаров разом з адвокатом отримали "Направлення на медичний огляд підозрюваного або обвинуваченого, щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою". За словами адвоката Рефата Яхіна, його підзахисного мали вивезти із СІЗО для медогляду 28 січня.

У грудні у політв'язня критично погіршився стан здоров'я. За словами українського омбудсмена Людмили Денисової, Гафаров скаржився на загострення хвороби нирок, проблеми зі шлунком, серцем і вухом. Крім того, українського політв'язня протягом трьох тижнів турбував постійний кашель.

Джеміль Гафаров один з кримських татар, яких затримали під час масових обшуків і арештів в окупованому Сімферополі 27 березня. Росія звинувачує їх у "тероризмі" і "екстремізмі" за активну проукраїнську і громадянську позицію.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 активістів. При цьому місцеперебування Едема Яячікова невідоме – після обшуків й затримань він зник безвісти.

Від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".

Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 18 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову резолюцію захисту прав людини в анексованому Росією Криму.

Вона стала четвертою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні кілька років. Окрім іншого, в документі засуджуються масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність". Росію також закликали припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за вираження думок. При цьому РФ не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.