За підсумками першого півріччя 2015 року в половині райдержадміністрацій України жодна дитина, залишившись без батьківської опіки, не була влаштована в прийомні сім'ї або дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ).
Про це в інтерв'ю DT.UA розповіла експерт з прав дитини Людмила Волинець, колишній керівник офісу Уповноваженого з прав дитини в Україні.
За її словами, причина цього полягає в тому, що в органах опіки та піклування (вони ж - райдержадміністрації) часто змінюються керівники, а іноді взагалі відсутні тривалий час. Відповідно, життєво важливі для проживаючих в цих районах конкретних дітей питання не вирішуються.
"Немає керівника органу опіки та піклування - немає і рішень. Очевидний і результат", - сказала Волинець.
Якщо у 2013 році майже п'ять тисяч дітей були усиновлені або влаштовані в сім'ї, то за підсумками роботи першого півріччя можна припустити, що в 2015 році в сім'ї буде влаштовано в два рази менше.
"На жаль, сьогодні, спілкуючись із працівниками Міністерства соціальної політики, я дедалі частіше чую: "Ми виплатили гроші, і це головне". Але цього критично мало. Це тільки один із необхідних ресурсів, щоб дитина-сирота могла почуватися нормально. Причому не основний. Набагато гірше дитина почувається без материнського тепла", - каже експерт.
На її переконання, коли Департамент з усиновлення та захисту прав дитини вважає, що відповідає тільки за фінансування, і переміщеним сім'ям досить просто виплатити гроші, це є "базовим нерозумінням функцій своєї і місцевих органів, а також непрофесійним трактуванням прав дитини".
Детальніше про проблеми дітей з окупованих територій Донбасу читайте в інтерв'ю Алли Котляр з Людмилою Волинець: "Дитяча тема відступила на задній план"у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".