Історія свята
За три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності. В цей день апостоли залишили місця своєї проповіді та дивним чином зібрались в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння її пречистого тіла.
Перебуваючи у ложа Марії, апостоли були засліплені яскравим світлом, в якому явився Ісус Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент душа Богородиці без страждань відійшла до Господа.
Смерть Матері Божої називається церквою успінням, оскільки смерть як повернення землі її тіла, а духа – Богу, її не торкнулася. Вона лише заснула, щоб у ту ж мить пробудитися для життя вічноблаженною і після трьох днів з нетлінним тілом вселитися в небесне нетлінне житло.
Звичаї свята
Вважається, що з Успіння починається бабине літо, яке триватиме ще весь вересень. Відома приказка "Успіння проводжай, а осінь - зустрічай".
До цього свята також було приурочене свято врожаю. В цей день відбувалися проводи літа - зустріч осені - перші осеніни. Оскільки Успіння вважалося останнім літнім днем, то свято закінчувалося тим, що в цей вечір в хатах вперше "здували вогонь" - запалювали лучину, лампу або свічку і сідали вечеряти при світлі.
З Успіння розпочиналася заготівля різних припасів на зиму. З цього дня в лісах починали збирати гриби і горіхи на зиму.
На Успіння займатися засоленням на зиму капусти, огірків, помідорів та інших овочів.