Уряду потрібно якнайшвидше затвердити програму перегляду регуляторних актів – експерти

В Україні проведення реформ завжди відбувалося переважно хаотично, похапцем, без належної теоретичної бази, а техніка вдосконалювалась лише з часом, на власних помилках.

Українське правове поле вимагає суттєвої модернізації, бо зараз, по суті, воно являє собою надзвичайно своєрідний кітч законів тоталітарного СРСР, "шедеврів" нормотворчої техніки початку 1990-х і результатів роботи "скаженого принтера" нульових заради якоїсь чергової "невідкладної" і "життєво необхідно]" тактичної потреби (кредиту, безвізового режиму, виборів, призначення генпрокурора тощо). При цьому результати такого нормотворення оцінюються, в кращому разі, не до, а після прийняття відповідного закону. Частіше - не оцінюються взагалі, пишуть у статті "Камасутра реформ" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання BRDO і юридичний радник цього ж Офісу Денис Малюська.

Експерти розповіли, що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію.

1. Насамперед необхідно усвідомлення "картинки майбутнього", тобто відповіді на питання: яку конкретно систему ми хочемо побудувати? Для цього Офісом (який представляють автори статті) розробляється Концепція ефективного регулювання, яка найближчим часом буде представлена керівництву уряду. Після затвердження Концепції протягом найближчих місяців її потрібно деталізувати до рівня вимірюваних операційних планів на найближчі три роки. Це позбавить від необхідності складати щорічні дерегуляціонние плани. Поступовий перехід від моделі "дерегуляції" до моделі "кращого регулювання" дозволить зробити систему більш стабільною і передбачуваною.

2. Необхідно якомога швидше забезпечити здатність держави вважати якісні показники регулювання. Для цього, зокрема, повинні запрацювати вже введені процедури оцінки вартості регулювання (М-тест) і з'явитися оцінка регуляторного впливу (regulatory impactassessment) не лише актів уряду, але і законопроектів. Завдання це непросте, але тільки таким чином можна досягти усвідомлення цілей регулювання і чітко окреслити проблеми, на вирішення яких спрямовано регулювання. Це значно зменшить поле для відверто популістських і лобістських ініціатив і відкриє можливість для реального застосування інструментів тонкого налагодження системи, таких як, наприклад, OneIn - TwoOut або Sunsetclause

3. Уряду необхідно якомога швидше затвердити комплексну програму системного перегляду діючих регуляторних актів, засновану на презумпції непотрібності регулювання та необхідності його вимірюваності. Перегляд повинен бути побудований як публічний і інклюзивний процес, проміжні результати якого були б видні як можна швидше. Гарним зразком комплексної програми могла б бути європейська REFIT.

4. Слід, нарешті, змінити ставлення до держави з вузького (державний апарат як такої) на більш широке (система упорядкованих відносин, в яких держава-апарат є лише одним із суб'єктів, поряд з громадськими та бізнес-об'єднаннями). Початися це повинно створення загального інформаційного поля держави і бізнесу. В умовах, коли кожен орган державної влади (суб'єкт законодавчої ініціативи), вводячи регулювання, виходить з різних даних, ефективне регулювання неможливо. Тут можна використовувати як приклад створення спеціальної онлайн платформи Kafka в Бельгії, що дає можливість громадськості долучитися до процесу реформування бюрократичних процедур і пропонувати шляхи для спрощення господарської діяльності та скасування зайвих норм і правил.

Звичайно, згаданими ініціативами не вичерпуються всі можливі, і, на перший погляд, їх впровадження може призвести до уповільнення реформ в Україні". Але, за умови належної імплементації, ці ініціативи дадуть нам впевненість, що такі "реформи" не стануть черговим "покращенням", і дозволять побудувати усвідомлене регулювання, а це, в свою чергу, допоможе щорічно збільшувати його ефективність і вибудовувати довіру як основу для ведення бізнесу в Україні, резюмують експерти.