Уроки мови: як сказати українською «ручей»

Через війну, яку розв'язала РФ, багато наших громадян перейшли на українську мову. Під час спілкування деякі українці роблять помилки та вживають суржикові слова. Наприклад, часто можна почути таке слово, як «ручей».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: як сказати українською «натощак»

Щоб збагатити свій словниковий запас, треба більше часу приділяти читанню, а також відмовитися від використання русизмів та суржику.

Слово «ручей» – це калька з російської мови. В українській мові це слово має два милозвучні відповідники.

«Струмок – невеликий потік, утворений з снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню. Край села.. біг поміж волоських горіхів струмок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Промені теплі зігріли Землю, і сніг розтає уже білий: От полилися струмки по землі (Борис Грінченко, I, 1963, 33); Тут протікав вузький струмок з чистою водою, а над ним шуміли розлогі верби й сизі кущі лоз (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 193); Впала крапля, і друга, і враз народився струмок (Леонід Первомайський, II, 1948, 147); Вони зупинилися.. і майже поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1954, 92); * Образно. Дядя Остап перелічив дітей, по парах, і марш! У ворота широкі так і полився дитячий струмок із шумом (Андрій Головко, I, 1957, 189);  * У порівняннях. – Життя в нього ще, як струмок, чисте (Олесь Гончар, III, 1959, 39)», – йдеться в Академічному тлумачному словнику української мови (СУМ).

Також можна вживати слово ручай.

«Ручай – невеликий потік води; струмок. Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай (Юрій Яновський, IV, 1959, 46); Прозорий ручай перетинав стежку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210); * Образно. А зерно у тій ланці – неначе заграва, на току потече – золоті ручаї... (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 10);  * У порівняннях. Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 46)», – сказано у СУМ.

Раніше відомий вчитель і мовознавець Олександр Авраменко розповів, як знайти гарний відповідник до слова «однофамілець».