Україні було, чим відповісти Росії під час газових переговорів на саміті – оглядач

Незважаючи на те, що Києву не вдалося відбитися від нав'язаного Москвою обговорення газового питання на присвяченому донбаському врегулюванню саміті у Парижі, в української делегації було, чим гідно відповісти Кремлю, пише оглядач відділу міжнародної політики DT.UA Тетяна Силіна.

"Як розповіли DT.UA джерела, близькі до переговорів, на "двосторонці" Зеленського з Путіним з російським лідером в основному розмовляв… виконавчий директор НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко. За свідченням джерел, російський президент плавав у деталях, пікірувався з топменеджером "Нафтогазу", і було очевидно, що ця ситуація його дратувала. Судячи з усього, росіяни не очікували, що на переговорах у вузькому колі будуть присутні професіонали-газовики, і виходили з того, що Зеленський, як і його попередник (котрий волів виступати соло), обговорюватиме делікатну газову тему особисто.", – пише авторка.

Позиції України на переговорах посилювали потужні козирі – наприклад, прийняте американськими конгресменами рішення все ж таки запровадити санкції проти компаній-будівельників російського газопроводу "Північний потік-2". Це виявилося для Москви вкрай неприємним сюрпризом.

"У Росії до останнього не вірили, що американські конгресмени проголосують за це положення в оборонному бюджеті США. Власне, санкції, що готуються, й стали причиною термінового відльоту очільника російського МЗС Сергія Лаврова з Парижа до Вашингтона, де він провів переговори з Дональдом Трампом і Майком Помпео. Однак спроба московського емісара напередодні голосування в Палаті представників змінити ситуацію виявилася невдалою: наступного дня після візиту Лаврова конгресмени схвалили документ", – зазначає оглядач.

Зараз подальших варіантів розвитку подій лише два – або укладуть контракт до кінця року, або Росія почне затягувати з його укладанням. Щоб надалі на хвилі паніки вже після Нового року все-таки нав'язати свої умови Києву. Проте поінформовані джерела сходяться в тому, що остаточний варіант контракту (що складається з двох угод - технічного та комерційного, регулюючих параметри взаємодії українського і російського операторів) буде розрахований на п'ять-сім років. І природно, що укладення контракту не означатиме автоматичного відкликання позовних претензій "Нафтогазу" до "Газпрому".

Як повідомлялося, 9 грудня у Парижі відбувся перший з 2016 року саміт у нормандському форматі.

Учасники зустрічі підтримали припинення вогню, обмін у форматі "всіх на всіх" до 31 грудня, допуск Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб, розведення військ на трьох ділянках, розширення мандата СММ ОБСЄ та продовження розмінування.

Наступна зустріч лідерів України, Франції, Німеччини і Росії запланована на березень 2020 року. За цей час політичні радники лідерів нормандської четвірки повинні узгодити кроки з імплементації політичних заходів: прийняття закону про особливий порядок самоврядування ОРДЛО на постійній основі, інкорпорації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство та підготовки місцевих виборів.

Детальніше про результати переговорів у нормандському форматі в Парижі та їхній вплив на Україну читайте матеріалі Тетяни Силиной "Нормандський айсберг" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".