Україна повинна реформувати оборонний сектор перш ніж отримає зброю США – Newsweek

Після агресивної поведінки Росії в Сирії, американські і європейські чиновники збираються наступного тижня обговорити нові санкції. Однак, в США громадські дебати щодо України в основному зосереджені на питані доречності передачі летальної зброї.

Проблема такої допомоги дуже важлива, зважаючи на ризик російської ескалації і невизначеного зобов'язання США щодо оборони України. В цей час, аналіз українських можливостей і викликів, перед якими постав Київ, вказує на потенціал американської підтримки фундаментальної реформи українського оборонного сектору.

Про це на сторінках Newsweek пишуть політолог корпорації RAND Ендрю Радін і колишній заступник Держсекретаря США з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки Лінн Девіс.

Автори нагадують про нещодавно опубліковані висновки RAND щодо українського сектору безпеки. Дослідження було проведене на прохання адміністрації президента України. Його автори закликали провести докорінну реформу як в системі внутрішньої безпеки, так і в оборонному секторі.

Оцінюючи оборонну галузь, експерти RAND вивчали широкий спектр інститутів: від розвідки, служб внутрішньої безпеки до оборонно-технічних служб. Крім того, був проведений аналіз усіх рівнів від бойових одиниць до міністерств. До початку війни в Донбасі українська армія фактично була небоєздатною. З 2014 року відбулися серйозні покращення, однак в України все одно лишилися докорінні проблеми, які не можна легко вирішити за допомогою іноземної зброї чи допомоги. Однак, якщо їх усунути, боєздатність Збройних сил України зросте, вона почне ефективніше використовувати ресурси і зможе досягти євроатлантичних стандартів прозорості і відповідальності.

Автори зауважують, що зараз в Україні існують розбіжності і неясності щодо того, як виконавча влада керує сектором оборони і безпеки. Повноваження президента в цій сфері фактично не відрізняються від повноважень уряду. Українське міністерство оборони і Генеральний штаб ЗСУ не поєднані в єдиний ланцюг командування. В цей же час, обома відомствами керують військові офіцери, що підриває координацію, відповідальність і громадський контроль.

Служби внутрішньої безпеки, розвідки і армія не обмінюються даними. Головне відомство, яке забезпечує координацію – це РНБО. Але воно виконує роль форуму для обговорень і має дуже обмежені повноваження щодо регуляції рішень чиновників. Низка кроків може допомогти вирішити ці проблеми. Зокрема, варто чітко розмежувати повноваження не лише високопоставлених чиновників, а й керівників усіх рівнів, а також розширити роль РНБО, реструктуризувати оборонний істеблішмент і помістити Генеральний штаб ЗСУ під контроль цивільного міністерства.

Також, попри значний прогрес у технічному забезпеченні армії, досі існують прогалини, які не можна легко заповнити західним обладнанням і тренуваннями. Україна має велику оборонну промисловість, яка виробляє широкий спектр передового військового обладнання. Але ця індустрія зосереджена на експорті частково і через українське законодавство.

Позаконкурсні контракти як частина щорічного оборонного замовлення підривають конкуренцію і ефективність. Україна добилася значних зрушень завдяки новій прозорій системі електронних закупівель. Але стара система закупівлі озброєнь продовжує перешкоджати уряду мобілізувати оборонну індустрію для ефективного забезпечення бойових потреб України.

В 2014 році українські бойові підрозділи не мали навіть базового забезпечення. Зараз цю проблему вирішено. Однак Україна продовжує покладатися на "паперову" систему обліку озброєнь і забезпечення. Без сучасної електронної інвентаризаційної системи США і інші союзники не зможуть передати Україні сучасну зброю. Крім того, проблеми із вчасною доставкою критично необхідного забезпечення залишаться.

Автори зауважують, що це лише кілька проблем із великого списку викликів, які постали перед українським оборонним істеблішментом. Докорінні і важливі зміни повинні бути проведені саме українцями, а не іноземними радниками. США і західні союзники повинні лише підтримати і допомогти провести ці зміни.

Раніше повідомлялося, що RAND радить силовикам України позбутися культури уникнення відповідальності. Регуляція в оборонних структурах і службах безпеки змушує українських силовиків передавати відповідальність на рівень вище, уникаючи відповідальності. Експерти також зауважують, що силові структури України потребують ґрунтовних реформ, щоб їхня робота стала більш ефективною, економною, прозорою і підзвітною. Зараз ролі і сфери відповідальності різних відомств дуже нечіткі, а їхня взаємодія нескоординована.