"Ми виконаємо роботу належним чином... Але обсяг робіт дуже великий. І тому говорити про те, що з 1 грудня ми налагодимо всі 157 пунктів пропуску, неправильно", - сказав він.
Слободян зазначив, що Україна реалізує цю ініціативу своїми силами.
"Європейські країни спостерігають за нашою роботою з інтересом, оскільки для себе встановлюють терміни запуску такого проекту 4-5 років. У нас більш стислі терміни, але ми будемо запускати проект із україно-російського кордону. З бюджету виділено 300 млн грн", - сказав він.
Помічник голови Держприкордонслужби також розповів, що вже проведено відповідні тендери на закупівлю обладнання, технічного і програмного забезпечення. За його словами, мова йде про спеціальні планшети, які дають доступ до серверів і дозволяють опрацьовувати інформацію.
"Нам треба виконати два великих пласти роботи. Перший - облаштування системи збору, захисту і обробки інформації та забезпечення можливості її подальшого використання. Другий - облаштування основних міжнародних та міждержавних пунктів пропуску – їх 157 – апаратурою, необхідною для зчитування біометричних даних", - сказав він.
О. Слободян також зазначив, що мова йде не про один відбиток пальця, як це було під час підготовки до лібералізації безвізового режиму з ЄС, а мова йде про збір біометрії всіх 10-ти пальців.
"Тут ми також говоримо про дистанційний збір цієї інформації, тому що прикордонний контроль треба здійснювати і в залізничних пунктах пропуску, та у морських портах – там, де немає безпосередньо контакту оператора з робочим місцем. Ці всі питання відпрацьовуються", - зазначив Слободян.
Нагадаємо, 2 вересня набув чинності указ президента Петра Порошенка про введення з 2018 року біометричного контролю для іноземців, зокрема російських громадян, при в'їзді в Україну.
У Держприкордонслужбі зазначили, що біометричні дані на кордоні при в'їзді в Україну будуть знімати всіх іноземців, незалежно від країни походження. Виключення будуть робити для громадян тих держав, з якими Україна уклала відповідні партнерські угоди.