Україна лише частково виконує рекомендації ЄК по боротьбі з расизмом і нетерпимістю – звіт

Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю (ЄКРН) у своєму звіті від 9 червня оцінила виконання Україною трьох рекомендацій.

Зокрема, раніше ЄК рекомендувала Україні створити уповноважений орган, відповідальний за координацію роботи влади по боротьбі з расизмом та дискримінацією.

Так, у листопаді 2013 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини затвердив стратегію, в т. ч. з просування принципів недискримінації. А в червні 2014-го було створено раду з Міжетнічної згуртованості (консультативний орган Кабінету міністрів України). Тоді ж відбулося призначення державного агента з Етнонаціонально-політичним проблемам, чиє завдання полягає в просуванні захисту прав національних меншин та корінного населення. У вересні минулого року також було визначено сфери компетенції Міністерства культури. Зокрема, воно відповідає за вжиття заходів щодо сприяння у боротьбі з нетерпимістю в українському суспільстві та запобігання закликів до ненависті та дискримінації за етнічною ознакою.

За оцінками ЄК, інституція Уповноваженого Верховної Ради України є незалежним органом і не може відповідати за координацію дій уряду. "Міністерство культури лише здійснювало обмін інформацією у сфері культури і не забезпечувало ніякої реальної координації", - йдеться в опублікованому звіті ЄКРН.

Крім того, рада по Міжетнічної згуртованості сприяє розвитку відносин між урядом і меншинами, але не всередині самого уряду.

"Якщо Уряд України хоче, щоб Рада координувала роботу по боротьбі з расизмом і нетерпимістю, її повноваження не повинні обмежуватися тільки роботою з етнічними меншинами, але поширюватися і на інші вразливі групи. Висновок Комісії Ради Європи: українська сторона виконала рекомендацію лише частково", - йдеться у звіті ЄК щодо виконання першої рекомендації.

Згідно з другою рекомендації, українська влада повинна гарантувати існування справедливої та ефективної процедури визначення статусу біженця, яка була б доступна в будь-який час, і що для цього буде створена спеціальна структура в найкоротші терміни.

У свою чергу Київ визначили, що державна міграційна служба в 2011 році, що працює під керівництвом Міністерства внутрішніх справ України, стане виконавчим органом, відповідальним за питання міграції.

Новий закон про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту на території України, набув чинності у вересні 2011 року. Він охоплює питання захисту осіб, які перебувають під загрозою смертної кари, тортур або нелюдського і принижуючого гідність поводження в країні їх походження. Для неповнолітніх дітей цей закон поліпшив вже існуючі положення про возз'єднання сім'ї та строк дії документів біженців.

За даними української влади, в 2012 році були подані 1573 заявки на статус біженця, з 152 з них були прийняті позитивні рішення. В 2013 році, надійшло 1 093 заявки, 26 з яких були прийняті позитивні рішення. Це відповідає 25%, що вище середнього європейського показника (виходячи з інформації, наданої українськими властями).

У зв'язку з цим, комісія Ради Європи привітала ініціативи української влади. Проте підкреслила, що державна міграційна служба, перебуваючи під керівництвом Міністерства внутрішніх справ, яке в основному контролює незаконну імміграцію, не може гарантувати справедливого визначення статусу біженця.

"Не всі посадові особи, які працюють в Міграційній службі, отримали необхідну підготовку з чинним законодавством. Всі рекомендації, зроблені за підсумками інтерв'ю з особами, які шукають притулок, можуть бути легко скасовані іншими офіційними особами. Висновок Європейської Комісії: українська сторона лише частково виконала рекомендацію", - оцінила виконання другої рекомендації ЄК.

Третьою рекомендацією було створення Україною незалежного органу для розгляду скарг громадян на дії співробітників поліції. В ЄВРОКОМІСІЇ констатують, що "внутрішні департаменти безпеки" при МВС виконують контроль за дотриманням поліцейськими закону; в їх компетенцію також входить робота з громадянами, що подають скарги, і напрямок отриманої інформації в прокуратуру та в Службу Безпеки України. Створення Спеціального бюро розслідувань ведеться, перелік його повноважень визначається.

""Внутрішніх департаментів безпеки" недостатньо; боротьба проти расизму та расової дискримінації не чітко прописана в їх мандат; підпорядкування Міністерству внутрішніх справ створює ситуацію, коли їх незалежність не може бути гарантована. Комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю закликає владу України наділити Спеціальне бюро розслідувань повноваженнями отримувати скарги відносно співробітників поліції", - сказано у звіті.

І щодо третин рекомендації ЄК уклали, що вона виконана лише частково.

"Через пару років Комісія оцінить, як Україна виконує інші рекомендації щодо поліпшення збору інформації за етнічним групам, щодо забезпечення належних умов життя в центрах утримання під вартою мігрантів і по боротьбі з расизмом і дискримінацією", - йдеться в документі.