Українці  стали більше довіряти державі через війну, а не завдяки певним досягненням – дослідження

Поділитися
Суспільство досі не досягло консенсусу щодо оцінки реформ.

Українське суспільство продемонструвало надзвичайно високий рівень згуртованості при необхідності протистояння ворогу, а також зростання у воєнних умовах рівня національної, громадянської та мовної самоідентифікації, заявляє соціологічна група «Рейтинг», спираючись на результати власного опитування про рівень соціального капіталу в суспільстві.

Соціальний капітал – потенціал взаємної довіри і взаємодопомоги, що виникає у відносинах між людьми: зобов'язання та очікування, обмін інформацією та соціальні норми. До форм соціального капіталу відносяться: організаційні, мобілізаційні ресурси, ресурси соціальної згуртованості та соціальної взаємодопомоги.

Соціологи зазначають, що в основних ідеологічних питаннях, як то питання зовнішньополітичного вектору, чи історії, в яких до лютого 2022 року спостерігалося протистояння за регіональною ознакою, сьогодні загалом є консенсус у переважної більшості громадян.

«Така згуртованість є добрим підґрунтям для формування соціального капіталу. З іншого боку через довготривале протистояння на ідеологічному ґрунті, яке доволі часто розігрувалося політичними силами під час виборчих кампаній, ідея єдності суспільства поки не є домінуючою», - йдеться в дослідженні.

Також суспільство досі не досягло консенсусу у питаннях оцінки ефективності реформ, а також європейського майбутнього, попри те, що підтримка вступу до ЄС сягає більше 80%.

Зокрема, орієнтовані на обов’язковий вступ до ЄС групи суспільства позитивно ставляться до реформ, висловлюються про ідеологічну єдність українського суспільства, проявляють вищий рівень довіри в усіх її колах, ведуть більш відкрите соціальне життя, мають складніше суспільне життя, частіше проявляють свою громадянську позицію. Всі ці складові є суттєвою основою соціального капіталу України.

При цьому соціологи підкреслюють, що усереднений показник довіри до державних та місцевих установ влади на цей час є швидше феноменом воєнного часу, а не звичайною ситуацією.

Водночас через покладання на державу як провідника у питаннях захисту та оборони, розмиває її роль у суспільстві через часткове скасування суспільного договору.

«У такій ситуації норми і цінності держави сприймаються швидше як декларативні, а не є базисами для встановлення правопорядку та законності. З іншого боку за сприятливих умов рівень довіри до місцевої влади має потенціал для зростання, зважаючи на успіхи децентралізації, кращі можливості комунікації з громадянами та демонстрації своїх успіхів під час повоєнної відбудови», - зауважують експерти.

Дослідження було проведено в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок, серед 2000 респондентів методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Вибірка репрезентативна за віком, типом поселення та регіоном проживання.

Статистична похибка вибірки (з довірчою імовірністю 0,95): не більше 2,2% для значень близьких до 50%, не більше 1,9% для значень, близьких до 25%, не більше 1,3% - для значень, близьких до 10%, не більше 0,8% - для значень, близьких до 5%.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі