Українці сприймають заяви про необхідність закриття Telegram як замах на свободу слова – опитування

Майже половина громадян України сприймають ідею більш активного втручання держави в діяльність інтернет-джерел як обмеження прав і свобод людини. Такі результати соціологічного опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології.

Соціологи порівняли дані за липень 2022 року та лютий 2024.

У 2022 році  більшість українців – 60% – погоджувалися, що для зміцнення захистку від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах, та лише 30%  виступали проти і вважали це обмеженням прав і свобод – 30%.

Натомість до лютого 2024 року ситуація серйозно змінилась. Тепер спроби держави регулювати контент в інтернеті сприймають як обмеження прав і свобод  49% громадян. Водночас до 44% зменшилася частка тих, хто вважає для зміцнення безпеки варто було би більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах.

При цьому соціологи вказують, що користування чи не користування Телеграм-каналами і новинними сайтами слабко пов’язане із ставленням до більш активного втручання держави в інформаційне поле.

Так, наприклад, серед тих, хто користується Телеграм-каналами, 43% погоджуються, що для зміцнення захисту від ворога держава має більш активно контролювала інформацію в інтернет-джерелах. Водночас серед тих, хто не користується Телеграм-каналами, 46% вважали би такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян.

Нещодавно у Верховній Раді заявили про необхідність пошуку шляхів для заборони телеграму в Україні, оскільки він «містить загрози національній безпеці».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рівень довіри до телемарафону постійно падає – КМІС

Київський міжнародний інститут соціології 17-23 лютого 2024 року провів власне всеукраїнське опитування методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера серед  1052 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.