Українці скептично ставляться до «безпекових угод», але є й ті, що вірять в «гарантії безпеки» від РФ – дослідження ZN.UA

Україна вже підписала 25 угод про співробітництво з іншими державами у сфері безпеки. Ці документи, які Київ підписує як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях, не захистять нас у майбутньому від нової агресії РФ, але підвищують ціну вторгнення для агресора. Як до подібних угод ставляться українці розповів Володимир Кравченко у статті «Що зупинить Росію від нового вторгнення в Україну: думка українців». Згідно з результатами соцопитування, проведеного на замовлення ZN.UA Центром Разумкова, громадяни скептично ставляться до такого «щита».

ZN.UA

Зокрема, лише 23,2% опитаних розраховують на те, що сукупність двосторонніх угод у сфері безпеки зупинить Кремль від нової війни з Україною. Найменше в дієвість цього інструмента вірять на півдні (17,7%) та заході країни (19,6%), а найбільше — в центрі (27,1%). У те що, стримувальним чинником стануть угоди про «гарантії безпеки», підписані з країнами «Великої сімки», вірять 22% українців.

Знайшлися навіть ті, хто вірить в угоду про «гарантії безпеки» з РФ. Таких опитаних виявилося 4,3%. Та якщо на сході та півдні України повірити країні-агресорці готові 7,5% і 6,1% респондентів відповідно, то на заході – лише 1,9%.

Ще 5,4% переконані в силі аналогічної угоди з Китаєм. При чому у гарантії від КНР більше вірять на сході та півдні – 7,8 і 6,2% відповідно, і менше на заході та в центрі України – 3,7%.

Водночас 23,5% українців переконані, що ніщо не завадить Росії повторно напасти на Україну. На заході країни в цьому переконані 34% респондентів, тоді як у центрі — 18%. Водночас кожен третій опитаний упевнений, що бар’єром на шляху до нового вторгнення буде опора на власну потужну економіку, сильну армію, некорумповану владу, інтелектуальне посилення керівництва країни.

Однак кожен другий українець вважає, що лише вступ до НАТО зможе втримати Росію від повторного нападу на Україну за кілька років після підписання мирної угоди. Найменше у це вірять на півдні України — 34,1% респондентів. Водночас на сході на Альянс покладаються 43,6%, а на заході та в центрі — 54,6 і 54,1%. 

Правда ті, кому за 60 років, традиційно скептично ставляться до НАТО. Зокрема, у можливості блоку щодо стримування вірять лише 46,6% людей похилого віку. А найбільше в силу «клубної картки» Альянсу вірять українці віком 18–29 і 30–39 років — 54,8 і 52,2% відповідно.

Опитування провели з 20 по 28 червня 2024 року. Загалом опитали 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський анонсував перемовини щодо нових безпекових договорів

У тому, що Україна приєднається до НАТО навіть попри те, що не отримала запрошення під час саміту Альянсу у Вашингтоні, впевнені 39,8%. Водночас 19,8% респондентів бояться, що Україна стане сірою буферною зоною між РФ та Заходом, якщо не стане членом Альянсу найближчими роками. На думку ще 17,2%, Україна стане нейтральною державою.

Однак, за словами Кравченка, якщо за каденції президента США Джо Байдена надії на прийняття Києва до оборонного клубу були занадто оптимістичними, то ще сумнішими для України виглядають перспективи членства в Альянсі у разі повернення до Білого дому Дональда Трампа. Зокрема, витоки інформації з оточення кандидата від республіканців про його плани щодо НАТО та України, вибір ним сенатора Джея Ді Венса кандидатом у віцепрезиденти дають змогу припустити, що за каденції Трампа наша країна вже точно не ввійде по «мосту» у «відчинені двері» Альянсу.