Згідно з нещодавніми опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, 84% українців у цілому та зокрема 81% серед російськомовних громадян переконані, що в Україні немає утисків стосовно тих, хто говорить російською мовою. Соціологи змогли простежити динаміку ставлення громадян до статусу російської мови з умовно 1990-х років до періоду до та після Революції Гідності, а також після повномасштабного вторгнення РФ.
«Ставлення до статусу російської мови після вторгнення зазнало значних змін. Так, різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%)», – йдеться у свіжому дослідженні КМІС.
Так, 1997 року усунення російської мови з офіційного спілкування підтримували всього 18% українців. Тоді як на думку 36%, російська мова мала б бути офіційною у всіх регіонах, де більшість того забажали. Другою державною мовою російську хотіли бачити 39% опитаних громадян.
До 2013 року частка тих, хто хотів усунути цю мову з офіційного спілкування лишилася практично такою, як і була – 19%. Тоді як до 28% знизилася частка тих, кому хотілося, аби російська мала статус другої державної мови. Тих, хто хотів, аби ця мова була офіційною у певних регіонах, стало 47%.
Вже після Революції Гідності, у 2015 році, до 19% впав рівень тих, хто хотів, аби російську зробили державною. А от тих, кому хотілося, аби ця мова була офіційною у регіонах, де за це виступила б більшість, стало 52%. Частка тих, хто виступав за повне усунення російської мови з офіційної сфери піднялося до 21%, що можна вважати не надто великою зміною.
«Між 2013 і 2015 роком зміни якраз значною мірою пояснюються тим, що до вибірки 2015 року не потрапили окуповані території, де висока частка виступали за державний статус російської мови», – пояснили соціологи.
Після 24 лютого 2022 року, коли РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну, тих, хто вважає, що російську мову треба виключити з офіційного спілкування, стало 66%. Другою державною цю мову сьогодні хочуть бачити 3% громадян. Ще 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажає.
Водночас серед тих, хто підтримує офіційний статус російської в окремих регіонах, 15% проти того, аби вона отримала цей статус у їхньому регіоні. Тих, хто хотів би, аби російська стала офіційною в їхньому регіоні 7%, ще 1% громадян не визначився.
«Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні», – зазначили в КМІС.
Дослідження провели протягом 17-23 лютого 2024 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Всього опитали 1052 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованого росіянами Криму. Опитування проводилося з дорослими громадянами України від 18 років, які на момент опитування проживали на території України, підконтрольній уряду. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.
Напередодні торішнього Дня незалежності Соціологічна група Рейтинг опублікувала результати опитування, згідно з якими майже 60% українців зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% використовують і українську, і російську, а лише російською спілкуються 9% громадян. Тоді соціологи зазначили, що з березня 2022 року в Україні помітно зменшується використання російської мови у побуті. При цьому для 82% опитаних українська мова є рідною, для 16% такою є російська.