Підтримати
З початку повномасштабного вторгнення РФ наша держава отримала 9 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги загальною вартістю понад 12 млрд грн. Зокрема, це лікарські засоби, медичне обладнання – як нове, так і вживане, санітарний транспорт тощо. Як зараз ведеться облік гуманітарки розповіла заступниця голови МОЗ із питань цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв’ю Аллі Котляр.
«Щоб забезпечити прозорість цих процесів, розуміти, що переміщається, куди розподіляється, згідно з потребою, майже з перших днів-місяців війни ми впровадили облік через систему MedData. На сьогодні в неї вносять дані і потреби вже понад 4 тис. закладів охорони здоров’я. Також вони обліковують те, що є у них в наявності, тобто залишки. Якщо заклади отримують щось з інших джерел, то так само вносять цю інформацію до «MedData», корегуючи свою потребу. Відповідно, в системі видно, яка на той чи інший період часу є потреба в розрізі кожного регіону і закладу», – розповіла Карчевич.
За її словами, коли приїжджає якийсь вантаж, то спершу він відвантажується на складах в прикордонних регіонах України – переважно у Львівській області. Там обліковується, сортується, потім розподіляється, відповідно до потреб і їх пріоритетності. Перший пріоритет – прифронтові території, а також ті, де є велика кількість поранених і постраждалих. Другий – території, де є велика кількість внутрішньо переміщених людей. Після обліку і розподілу вантаж розвозять логістичні кампанії в регіони.
На регіональному рівні розподіли здійснюють через систему MedData уже департаменти (управління) охорони здоров’я військових адміністрацій. Весь вантаж з гуманітарною допомогою чітко обліковується, в МОЗ знають, куди що зайшло, і що воно надійшло, відповідно до потреб. Також підписуються відповідні накладні по кожному вантажу.
«Через MedData ми також можемо бачити, що саме критично потрібно в той чи інший період, пріоретизуємо і комунікуємо цю потребу нашим партнерам. Звісно, вони не завжди передають те, що критично потрібно. Наприклад, може заходити велика кількість засобів, яких на території України зараз достатньо. Проте будь-яка допомога є цінною і важливою», – пояснила заступниця міністра.
Говорячи про найбільш актуальні потреби в контексті отримання гумдопомоги Карчевич зазначила, що зараз найбільш критичною є це підготовка до зимового періоду, враховуючи, яка ситуація з об’єктами критичної інфраструктури.
«Тому працюємо по додатковій потребі в генераторах, термоковдрах та інших речах, аби у випадку перебоїв безперебійне функціонування наших закладів охорони здоров’я зберігалось», – додала посадовиця.
При цьому вона звернула увагу, що MedDatа – це система іншого роду. Вона передбачає облік в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, використовується для закупівель. Створили цю систему ще в часи початку COVID-19 і активно використовували для централізованих закупівель. Зараз цю систему, за словами Карчевич, використовують так само активно і для інших потреб, як-от при обліку гуманітарної допомоги, наприклад.
«Щодо частоти оновлення інформації. Є доручення робити це з періодичністю раз на місяць або частіше, якщо потреба змінюється швидше. Наприклад, заклад отримав щось від благодійників чи інших донорів поза каналами МОЗ. Або були обстріли, є пошкодження, у закладі щось відбулось, і потреби збільшились. Зменшення або збільшення потреби також має бути відображено в MedDatа», – пояснила заступниця міністра.
Вона додала, що по кожному регіону є визначені координатори. І якщо заклад не має можливості самостійно внести інформацію, то координатор може допомогти йому це зробити.
«Верифікуються потреби зокрема структурними підрозділами з питань охорони здоров’я військових адміністрацій. На централізованому рівні ми взяли критерії закладів різного профілю і верифікуємо, чи потрібно їм, наприклад, обладнання певного виду тощо. Так само при розподілі гуманітарної допомоги ми дивимося, що вже йшло на ці заклади по бюджетних закупівлях і з інших джерел. Наприклад, у нас є закупівлі за рахунок ресурсів Світовому банку, UNITED24 – це ініціатива на підтримку України. І закупівлі за інші донорські кошти. Усе це для того, щоб не було дублювання – що розподіляється та надходить до закладів», – зазначила посадовиця.
Вона також додала, що на початку війни в МОЗ розробили алгоритм видачі допомоги населенню, який передбачає різні інструменти і механізми. По-перше, як інформувати людей, що доступні гуманітарні ліки. По-друге – як ці ліки видавати та правильно облікувати. Зокрема, через сімейних лікарів, тому що певні препарати є рецептурними, і їх не можна просто взяти і роздавати. Ми комунікували із закладами, щоб вони використовували ці алгоритми у своїй роботі.
Тобто наразі пацієнт може дізнатися про гуманітарні ліки у свого сімейного лікаря або в закладі охорони здоров’я, який знаходиться найближче територіально. За словами Карчевич, алгоритм формування пунктів видачі на деокупованих територіях. Зараз за допомогою наших бригад ліки видаються для місцевих мешканців на деокупованих територіях Харківщини та Херсонщини.
Раніше у ВООЗ попередили про ймовірну гуманітарну кризу в Україні. В організації визначили чотири головних напрямки роботи, щоб допомогти українцям пережити важкий період.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google