Україна-Росія: війна технологій у Слов’янську

Як сучасні технології дозволяють українцям перемагати російську армію і чому військові ЗСУ люблять Ілона Маска не менше за великого друга України Бориса Джонсона. Про це у репортажі з лінії фронту поблизу Слов’янська  пише Джонатан Біл з BBC.

«Зараз у нас дві великі битви, — каже Дмитро Подворчанський, солдат 1 батальйону «Дніпро». «Перша — це артилерійський бій, друга — битва технологій».

Дмитро веде другу, майже непомітну війну. Він керує підрозділом безпілотної розвідки Дніпро-1, який складається з 10 бійців. Дмитро каже, що воліє називати хлопців «айтішниками, які воюють». Усі вони — добровольці. Більшість з них мають досвід роботи в інформаційних технологіях і знали один одного ще до початку війни.

На мобільному телефоні один із членів команди показує нам кадри з дрона вже знищених ними російських об’єктів – їхні «найкрутіші удари».

Дмитро перелічує: «Один танк, три-чотири гармати, дві мінометні позиції і п’ять-шість складів боєприпасів».

«Гарні результати як для лише 10 осіб», — каже він перш ніж розпливтися в усмішці. Вони вже воювали в захоплених нині росіянами Рубіжному та Сєвєродонецьку. Зараз готуються захищати Слов'янськ.

Цього тижня Слов’янськ зазнав неодноразового бомбардування з боку атакуючих сил Росії.

«Я думаю, що Слов'янськ буде наступною великою мішенню для Росії», - каже один з його команди. Я запитую, чи він думає, що вони зможуть зупинити наступ росіян. — Звичайно, — каже він».

Дрони,  або безпілотні літальні апарати (БПЛА) широко використовувалися і в інших війнах, однак не в такому масштабі. Сьогодні вони є ключовою зброєю як для Росії, так і для України. Обидві сторони мають великі військові безпілотники – такі як російський Орлан-10 чи відомий український Bayraktar, безпілотник турецького виробництва. Вони часто дорожчі та складніші, крім того, в них легше поцілити та збити.

Найпоширеніші дрони в цій битві — це комерційні дрони, ті, які ви або я можемо придбати з полиці. Вони також дешеві та їх легко замінити.

Обидві сторони використовують їх передусім для виявлення позицій противника, а потім допомагають направляти та коригувати власний артилерійський вогонь по цілі. Але ці маленькі дрони можуть бути оснащені і вибухівкою.

На передовій під Слов’янськом команда бійців загону безпілотної розвідки показує, як їх запускають.

Вони виймають маленький ручний квадрокоптер «DJI mavik» з коробки й обережно встановлюють у нього вибухівку. Малі комерційні дрони можуть нести боєприпаси вагою від 200 до 500 г (7-17 унцій). Більший може нести заряд до 800 г. Хлопці виготовляють бомби у власній майстерні на своїй базі, використовуючи 3D-принтер.

Дмитро каже, що це робота для його найкмітливіших побратимів. Вони також аналізують дані розвідки з відкритих джерел і відстежують комунікації.

Але поки ми спостерігаємо, як команда готується до запуску безпілотника поблизу Слов’янська, ми згадуємо, що це, крім іншого, дуже небезпечна гра в хованки. Військові здалеку чують звук літака. Вони наказують  нам сховатися під деревами. Обидві сторони шукають безпілотники одна одної та їхніх операторів. На щастя, цього разу це виявився український вертоліт.

Мені розповідають, що в перші дні війни Росія змогла використати «Аероскоп» — платформу для виявлення безпілотників, яка може ідентифікувати канали зв’язку БПЛА в реальному часі. З її допомогою російські сили могли швидко встановити місцезнаходження безпілотника та його пілота.

Український військовий, який керує безпілотником, говорить, що тепер вони навчилися блокувати платформу, але додає, що росіяни ще мають чимало техніки для блокування безпілотників і сигналу. Наразі вони вже втратили близько п’яти таких невеликих комерційних дронів.

Росія перевершує українські сили не лише  за зброєю та чисельністю, але й має великий досвід у радіоелектронній боротьбі — блокує та глушить військові системи зв’язку України.

Але українські сили намагаються це подолати. Постачання Ілоном Маском тисяч систем супутникового зв’язку Starlink компанії Space X небияк допомогло у цій місії. Він надає їм захищене інтернет-з’єднання з командними пунктами, а також інформацію про дрони та про цілі в режимі «наживо» .

Головний командир «Дніпра-1», полковник Юрій Береза, підіймає догори великого пальця і посміхається: «Ілон Маск, найкращий!».

Серед українських військових Маск так само популярний, як і колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.

Незважаючи на політичні потрясіння у Великій Британії, Береза говорить, що сподівається на рішучу підтримку Британією українців у війні за незалежність.

«Ми захищаємо тут західні цінності. Модернізація нашої армії та забезпечення достатньою кількістю зброї принесе мир і Великій Британії», – певен він.

Незважаючи на перевагу Росії в радіоелектронній боротьбі, Дмитро Подворчанський вірить, що досвід його побратимів у комерційній сфері, вкупі зі знаннями в ІТ, допоможуть їм перемогти.

Він вважає українців надзвичайно креативними людьми, натомість російські військові, на його думку, дотримуються більш жорстких військових правил. Хлопці переконані, що за кілька років вони будуть вправнішими за росіян, але ключове питання полягає в тому, чи вистачить їм часу змінити ситуацію.