У розслідуванні нападів на активістів поліція тисне на кількість, а не на якість – суддя Гольник

22 листопада 2017 року на суддю Октябрського районного суду Полтави Ларису Гольник напали невідомі. Напад на жінку намагалися замаскувати під хуліганство, але його незмінно пов'язують із професійною діяльністю викривачки – вона була суддею в справі за обвинуваченням у корупції ексмера Полтави Олександра Мамая.

Зараз суддя Гольник – одна з активістів у "списку Гандзюк". Як просувається розслідування нападу і чому винні досі не покарані, вона розповіла в інтерв'ю ZN.UA.

"Створюється враження, наче поліція зробила, що могла. Коли вони звітували перед тимчасовою слідчою комісією, яка розслідує напади, то вказували, яку кількість свідків допитано, скільки відеозаписів переглянуто. Тобто кількісно - це багато, але не якісно", - розповідає суддя.

За її словами, керівник слідчого підрозділу не хотів і чути про якусь іншу версію, крім випадкового збігу обставин, умовно кажучи, "гоп-стопу". Хоча зрозуміло було, що це підготовлений злочин, версія замовності не перевірялася. Не перевірялися ті люди, на яких вона вказувала як на імовірних організаторів і замовників, не проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, жодні інші слідчі чи процесуальні дії для перевірки цієї версії.

"Наприклад, за кілька днів до нападу я бачила людей, які спостерігали за мною з машини. Цілком можливо, вони могли бути причетними до злочину. Я чоловікові казала, щоб не зустрічав мене. Це я казала в своєму кабінеті по телефону. Чи було у мене в кабінеті прослуховування? Цілком можливо. Люди, на яких я вказувала, - перш за все голова суду, ексмер і людина, яка була сполучною ланкою між мером і головою суду, - цілком могли забезпечити і прослуховування кабінету чи телефону", - згадує співрозмовниця.

Справу про напад на суддю поки що не закрито, Тимчасова слідча комісія якраз ставить питання, щоб справу забрали з Полтави та передусім із Нацполіції.

"До правоохоронних органів у принципі досить слабка довіра, а на рівні Полтави - взагалі ніякої. Бо справи розслідуються дуже погано. А по ексмеру їх узагалі закривали. Тільки коли вдалося передати в Національне антикорупційне бюро, почалися якісь зрушення, але тепер на заваді завершенню розслідування справи стосовно пропонування мені хабара стала Спеціалізована антикорупційна прокуратура", - пояснює Лариса Гольник.

Говорячи про відставку судді Струкова "за власним бажанням", без розгляду дисциплінарної скарги проти нього, Гольник зазначає, що у неї є відчуття абсолютної несправедливості.

"У період перед нападом Струков був у небезпечній ситуації, бо якраз тоді Національне агентство з питань запобігання корупції винесло припис щодо порушення прав викривача і притягнення його до дисциплінарної відповідальності. За всіма ознаками, за таке мали би звільняти - керуючись здоровим глуздом і відповідно до закону. Потім і Рада суддів України звернулася зі скаргою про порушення Струковим єдиного статусу судді. Але обійшлося всього-на-всього суворою доганою. Це було боляче", - пригадує вона.

На думку судді, звільнення Струкова свідчить про неспроможність органу суддівського врядування - Вищої ради правосуддя. Адже ВРП захищає таких, як Струков, а не тих суддів, які чесно виконують свою роботу.

"У цих людей відчуття моральної відповідальності перед суспільством, мабуть, немає. Я розумію, що Струков пішов у відставку на півтора місяця раніше, ніж досягнув 65-річчя (це граничний строк для перебування на посаді судді), але скільки шкоди такі одіозні люди в судовій системі завдали. Це приклад: якщо один викрутився, то, значить й інший викрутиться, якщо один суддя сказав неправду, другий - теж скаже неправду. І те, що ненормально, стає нормою", - застерігає співрозмовниця.

Водночас викривачі, люди, які добиваються справедливості, намагаються бути свідомими громадянами, наражаються на небезпеку. Якщо свідок казатиме правду у корупційних справах, йому теж загрожує небезпека, адже держава нездатна захистити цього свідка.

Як просувається розслідування нападу, як забезпечити безпеку викривачів-суддів, які готові публічно відстоювати свою позицію, та які зміни необхідні для успішної судової реформи, читайте в інтерв'ю Надії Сухої із Ларисою Гольник у ZN.UA.