У православних і греко-католиків в суботу починається Різдвяний піст

У суботу, 28 листопада, у православних християн та греко-католиків відкривається Різдвяний піст або Пилипівський піст. Починається він відразу після святкування дня пам'яті святого апостола Пилипа і триває 40 днів - з 28 листопада до 7 січня. В Церковному уставі він називається Чотиридесятницею, так само як і Великий піст.

Священнослужителі, звертаючись в цей день до парафіян, підкреслюють, що це - світлий і радісний піст, який готує віруючих до великого свята Різдва Христового (7 січня). Різдвяний піст встановлений для того, щоб віруючі до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і стриманістю, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли зустріти прихід у світ Христа.

Різдвяний піст за тривалістю майже дорівнює Великому посту, але менш суворий. Його можуть не дотримуватися: хворі, літні люди, вагітні, діти і люди, зайняті тяжкою фізичною працею.

У дні Різдвяного посту слід утримуватися від вживання м'яса, вершкового масла, молока і яєць. У понеділок, середу і п'ятницю забороняються риба, вино і єлей (освячена оливкова олія), дозволяється їжа без олії тільки після вечерні. В інші дні - вівторок, четвер, субота та неділя - дозволено приймати їжу з рослинним маслом.

Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні та недільні дні й великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, в храмові свята і в дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу або п'ятницю, то дозвіл поста покладено тільки на вино і оливкове масло.

З 2 по 6 січня піст стає більш суворим, а 6 січня, у Святвечір напередодні Різдва, віруючі не вживають їжу до першої зірки.

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, відноситься до стародавніх часів християнства. Вперше він згадується у IV столітті у візантійського імператора св. Лева Великого. Він називає цей пост "древнім встановленням" і свідчить, що пост цей "є жертвою за зібрані плоди". Спочатку Різдвяний піст тривав усього сім днів, однак, у 1166 році за рішенням патріарха Луки Хрисоверга він став у православ'ї сорокаденним.

У римо-католиків Різдвяний піст розпочинається 2 грудня. У католицькій церкві цей період називається Адвентом – часом радісного приготування та очікування приходу Спасителя. Адвент поділений на дві частини: перша, яка починається від першого дня, присвячена очікуванню другого пришестя Христа; друга, яка триває до 24 грудня, є часом безпосереднього приготування до свята Різдва.

Крім тілесного посту, церква нагадує про піст духовний. Як відомо, головна суть посту полягає не в утриманні від певної їжі, але, перш за все, в духовному самозаглибленні, внутрішньому аналізі власних слабкостей та пошуку шляхів для їх подолання. Справжній піст - це віддалення від зла, гніву, приборкання язика, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення. Це період, коли людина має можливість переосмислити своє ставлення до Бога, до світу, до оточуючих. Якщо в дні посту не дратуватися, не відповідати на зло злом, то це буде набагато ціннішим, ніж стримування від їжі. Як сказав Василь Великий: "Справжній піст - це очищення від зла".