У "народної самооборони" Криму, про яку заявив Путін, російська зброя та техніка
04 березня, 2014, 16:22
Поділитися
Позашляховик ГАЗ-2975 «Тигр» вартістю 60 тисяч доларів, постачання якого здійснювали тільки для російської армії. Більше того, на номерному знаку видно код військового автомобільного номера - 21 (Північно-Кавказький військовий округ).
Президент РФ Володимир Путін на прес-конференції 4 березня заявив: "Це були місцеві сили самооборони". Експерти вказують на російське походження зброї і техніки у "загонів".
"Місцева самооборона" за Путіним
3 на прес-конференції 4 березня заявив: "Це були місцеві сили самооборони. Участь у їхній підготовці ми не брали". Однак наявні у розпорядженні цих "сил" зброя і бойова техніка часто мають досить чітку національну приналежність. Російське видання New Times наводить фотографії з Криму з "загонами самооборони" і коментарі до них військових експертів, котрі попросили не називати їхніх прізвищ.
Ще один доказ російського коріння «ввічливих людей»: на «Тигрі» праворуч видно значок гвардійської дивізії, який, імовірно, забули закамуфлювати. Сам «Тигр» - нова модель, вперше показана масовому глядачеві на ювілейному параді 9 травня 2005 року.
На фото снайперська гвинтівка, яку на перший погляд можна сплутати з югославською «Заставою». Однак це самозарядна модифікація Драгунова, причому, судячи зі ствольної коробки й пневматичного прикладу - новітня модифікація, що офіційно надходила на озброєння тільки російським силовикам. Подібні приклади з'явилися на нових зразках наприкінці 90-х років. Гвинтівка дозволяє вражати людину, що біжить з першого пострілу на відстані у 800 метрів. Цікаво також, що ці «ввічливі люди» носять зброю не за російськими правилами, а швидше за НАТОвськими стандартами. Наприклад, зброю направлено стволом вниз, а людина на задньому плані поклала ствол на лікоть, що, перш за все, характерно для американської і європейських армій. На думку експертів щодо зброї, це результат впровадження в окремих російських спецпідрозділах нових західних методик.
На знімку сота серія автомата Калашникова, сімейство АК 101-105. Це розробка 1994 року, найбільш відомий і поширений нині варіант автоматичної зброї. Виконаний зі склонаповненого поліаміду, основи мушки і прицілу зроблено методом точного лиття. Донедавна таку зброю виробляли тільки у Росії і українцям офіційно не постачали. У 2006 році право на ліцензійну збірку було продано Венесуелі, окрім того, для переозброєння своїх армій ліцензії придбали уряди Індії та Індонезії. Хоча не можна виключати, що ці «калаші» могли потрапити в Україну нелегально. Окрім іншого, на цьому знімку, незважаючи на відсутність шевронів і погонів, явно виділяється офіцер, що дивиться в кадр (праворуч від інших військових) - його можна впізнати за пістолетом на стегні і рацією на плечі, вважає експерт.
На фото знову моделі сотої серії, хоча зліва, судячи з якісних обводів корпусу, більш сучасний зразок. У людини праворуч - прилад нічного бачення ПНВ-93.2 російського виробництва, який не входить до списку штатного озброєння і використовується в російській армії відносно рідко - в основному спеціальними підрозділами.
У крайньої зліва людини в руках кулемет Калашникова: калібр 7.62, маса 7.5 кг, прийнятий на озброєння в 1969 році. Втім, судячи з сучасної форми прикладу рамкового типу, це модернізований варіант, який активно використовують у сучасній російській армії. Але ексклюзивно російською цю модель вважати не можна.