У НАН України пояснили, чому заробляти на наукових розробках складніше, ніж здається

Українська наука втрачає цінні кадри через втому наукових працівників тривалий час працювати на самому лише ентузіазмі, не отримуючи віддачі, розповів в інтерв’ю Ользі Романюк новий очільник Національної академії наук України Анатолій Загородній.

«Чимало співробітників Академії вже не перший рік працюють, грубо кажучи, на голому ентузіазмі, підживленому великою любов’ю до своєї справи. Але так не повинно бути, це неправильно. Не дивно, що багато українських науковців не витримують роботи на неповній ставці й у режимі неповного робочого тижня. Така практика виштовхує з науки цінні кадри, і ми, на жаль, не можемо їх утримати. Бо, певна річ, ніхто не повинен класти своє єдине життя на вівтар професії, не отримуючи очікуваної віддачі», - каже він.

Прокоментував Загородній і заклики, що неодноразово лунали з різних джерел – заробляти на розробках шляхом їхньої комерціалізації і тим самим власноруч забезпечувати розвиток науки.

Однак комерціалізація – довгий і складний шлях. Чимало наукових розробок приречені ніколи не дійти до споживача просто тому, що в Україні немає сприятливого інвестиційного клімату, а підприємці не зацікавлені інвестувати в продукцію, яка окупиться не одразу, а через роки.

«За статутом, основним завданням діяльності нашої Академії є фундаментальні та прикладні дослідження, а ще — науково-експертна і просвітницька діяльність. Учені зазвичай не мають необхідних навичок, та й не мусять займатися комерціалізацією результатів своєї наукової роботи. Програма максимум для них — створити прототип, який на тому чи іншому підприємстві доведуть до стану готового продукту. Цього цілком достатньо».  – пояснює науковець.

На жаль, саме на етапі між прототипом і готовим продуктом «застрягає» величезна кількість розробок. Чимало їх приречені нескоро або й узагалі ніколи не дійти до споживача.

«В Україні немає сприятливого інноваційного клімату. Підприємці не зацікавлені інвестувати у продукцію, період окупності якої може розтягнутися на роки, а миттєвого прибутку наукоємна продукція зазвичай не дає. В українських реаліях, узагалі, дуже ризиковано планувати щось на роки вперед», - додає Загородній.

Змінити ситуацію Академії не до снаги – над цим повинен попрацювати законодавець. На думку очільника НАН України, потрібні податкові пільги, зокрема податкові канікули для інноваційних підприємств, та інші різноманітні стимули, а також відновлення технопарків, які добре себе зарекомендували у 2000-х роках.

«Науковці неодноразово подавали свої пропозиції парламентаріям. Вочевидь, черга до нас іще не дійшла. Зауважу, що український бізнес і українська наука вже багато втратили через змарнований час. Якщо не почати прямо зараз, негайно – в найближчій перспективі ми будемо все ще ходити замкненим колом і бідкатися з приводу тих самих проблеми», - прогнозує співрозмовник. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Щоб забезпечити НАНУ не животіння, а розвиток, потрібно просто виконувати закон щодо її фінансування – голова Академії

Якою буде нова політика Національної академії наук України та як розвиватиметься українська наука, читайте у відвертому інтерв’ю Анатолія Загороднього Ользі Романюк «У суспільстві існує величезний запит на конструктивні дискусії та наукові знання, і ми просто зобов’язані його задовольнити» для читачів ZN.UA.