Суд зобов’язав ДБР розслідувати зловживання екс-Голови КС Шевчука

Печерський районний суд м. Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань здійснити розслідування посадових зловживань Станіслава Шевчука під час його перебування на посаді Голови Конституційного суду. Таке рішення суд ухвалив за заявами судді КС у відставці Миколи Мельника (копії ухвал суду та заяв є в розпорядженні ZN.UA).

У цих документах наведено конкретні факти протиправного втручання С.Шевчука у діяльність суддів КС з використанням свого службового становища, що підпадає під ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 344 та ч. 2 ст. 376 КК України.

Зокрема, йдеться про перешкоджання ним розгляду КС справи щодо конституційності постанови Верховної ради «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зазначається, що неправомірність дій Шевчука С.В. полягає у тому, що він: безпідставно, зловживаючи посадовим становищем, дав вказівку виключити з порядку денного засідання Суду підготовлене питання з розгляду конкретної справи; домагався зняття цієї справи з розгляду тоді, коли він не був на роботі, а офіційно обов’язки Голови Суду виконував заступник Голови Суду; у день розгляду цієї справи зателефонував із закордону судді-доповідачу і пред’явив йому незаконну вимогу – не розглядати цю справу.

Інший випадок стосується блокування розгляду справи щодо конституційності Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». У документах вказується, що упродовж усього періоду перебування на посаді Голови КС Шевчук вдавався до протиправного штучного затягування розгляду вказаної справи, не зважаючи на підготовлений проект рішення у ній та ігноруючи постійні звернення до нього судді-доповідача. Наголошується, що оскільки ця справа стосувалася інтересів певних олігархічних груп та тодішнього керівництва держави, з яким С. Шевчук мав неафішовані стосунки, то судді припускали особисту заінтересованість Голови КС у блокуванні її розгляду. Рішення у цій справі вдалося ухвалити лише після звільнення С.Шевчука з посади.

Аналогічна ситуація мала місце при організації розгляду справи щодо конституційності окремих положень Закону «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії «Укррудпром». У цій справі С.Шевчук був ще й суддею-доповідачем.

Зазначається, що Шевчук як суддя-доповідач затягував підготовку процесуальних документів у цій справі, а як Голова КС – не включав її розгляд до порядку денного засідань КС. Зробив він це лише після того, як секретар відповідної колегії суддів КС письмово звернувся до нього щодо включення цього питання до порядку денного засідань Великої палати, виходячи з необхідності виконання процесуальних вимог та з метою недопущення ситуації, за якої може скластися враження щодо якоїсь особистої заінтересованості С.Шевчука у цій справі.

Наголошується, що й після цього затягування Шевчуком розгляду справи продовжувалось. І це при тому, що ця справа не відносилась до категорії складних, оскільки з аналогічного питання (щодо цього ж закону) КС уже ухвалював відповідне рішення у 2005 р., а також з предмету даного спору неодноразово чітко висловлював свою юридичну позицію в інших своїх рішеннях. Затягування розгляду цієї справи могло зумовлюватися прагненням отримання потрібного рішення КС, яке давало б можливість перерозподілу активів великого бізнесу.

Відповідно до рішення суду предметом кримінального провадження ДБР також має стати намагання Голови КС Шевчука не допустити проведення передбаченого законом спеціального пленарного засідання КС з розгляду питання про його звільнення з посади судді. У своїй заяві М.Мельник констатує, що С.Шевчук, зловживаючи своїм посадовим становищем та діючи в особистих інтересах (щоб утриматись на посаді судді), усіляко блокував розгляд цього питання, усупереч закону не скликав засідання КС, зривав його проведення, чим перешкодив суддям КС виконувати свої службові обов’язки з розгляду питання, яке є виключною компетенцією КС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Основу для скандального рішення КСУ ще в 2019-му році заклав його колишній голова Шевчук

Нагадаємо, що 14 травня 2019 р. СК двома третинами голосів звільнив С.Шевчука у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КС та виявило його невідповідність займаній посаді.

Перед цим у березні того ж року троє суддів КС – М.Мельник, С.Сас та І.Сліденко – звернулися до своїх колег з листом щодо вправлення ситуації в КС, яка склалася у зв’язку з численними зловживаннями голови КС Шевчука, наголосивши, що за його «головування» КС з державного органу, покликаного утверджувати верховенство Конституції, почав активно перетворюватися в інструмент для задоволення політичних та комерційно-бізнесових інтересів.

С.Шевчук оскаржував своє звільнення з посади судді КС до адміністративного суду. Верховний суд повністю відмовив у задоволенні його позову. Після цього він заявив, що подасть скаргу до ЄСПЛ.