Суд відправив під арешт "праву руку" Мартиненка

Солом'янський районний суд Києва у п'ятницю, 12 жовтня, застосував до підозрюваного у справі про заволодіння коштами ДП "НАЕК "Енергоатом" Павла Скаленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО до 23 листопад. Розмір альтернативної застави становить 2,49 млн гривень, повідомляють "Наші гроші".

А в разі внесення застави та виходу на волю підозрюваний має утримуватися від спілкування з іншими фігурантами справи, здати паспорти для виїзду за кордон, носити електронний браслет і не залишати межі Києва.

За даними слідства, підозрюваний Павел Скаленко особисто, за вказівкою екс-народного депутата і голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Миколи Мартиненка виступав представником компанії "BRADCREST INVESTMENTS S.A." (Панамська Республіка).

У банках Швейцарії підозрюваний відкривав розрахункові рахунки цієї компанії, на які надходили так звані "відкати" від чеської "SKODA JS a.s.". За версією слідчих, саме таким чином на рахунках панамської компанії опинилось 6,4 млн євро. Скаленко також підозрюють у тому, що він особисто проводив із представниками чеської фірми переговори щодо розміру "відкатів".

Крім того, як встановило слідство, підозрюваний відкрив в європейських банках ще низку розрахункових рахунків компаній, бенефіціаром яких був Микола Мартиненко. Із використанням цих рахунків здійснювалося подальше "відмивання" коштів, одержаних злочинних шляхом.

Дії Скаленка кваліфіковані за ч.5 статті 27, ч.5 статті 191 Кримінального кодексу України - пособництво у заволодінні організованою групою чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі.

З листопада минулого року фігурант "справи Мартиненка" перебував у розшуку, у четвер, 11 жовтня, його затримали на підставі ухвали Солом'янського райсуду від 6 лютого поточного року. Цією ж ухвалою Скаленку було обрано запобіжний захід у вигляді арешту, його захисник Олексій Цебенко у квітні програв апеляцію.

Попри перебування у розшуку, підозрюваний не був затриманий в аеропорту "Бориспіль" при поверненні в Україну 6 жовтня. Цей факт перевірятимуть окремо. Захист Скаленка стверджує, що той не переховувався від слідства майже два роки, а "не знав" про існування повідомлення про підозру, і "дізнався" від матері лише після повернення в Україну.

Крім того, фігурант "справи Мартиненка" повернувся в Україну у супроводі свого нинішнього адвоката Ігоря Керезя (екс-співвласника та голови наглядової ради "Діамантбанку", бізнес-партнера Мартиненка), який спеціально для цього полетів у Батумі, і потім разом зі Скаленком повернувся до Києва. Керезь стверджує, що жодних проблем при перетині кордону не виникло ані у Батумі, ані у Києві.

У травні Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передала до суду справу Мартиненка і групи осіб. Обвинуваченим інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 5 статті 191, ч. 3 статті 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 1 статті 255 (створення злочинної організації) КК України.

Мартиненку також інкримінують заволодіння коштами ДП "НАЕК "Енергоатом" при укладенні та виконанні контрактів на постачання чеського обладнання на загальну суму 6,7 млн євро. І заволодіння коштами ДП "СхідГЗК" у розмірі 17,28 млн доларів шляхом купівлі-продажу уранового концентрату через австрійську компанію-посередника (так звану "прокладку").

21 червня суд повернув САП справу Миколи Мартиненка й інших осіб, підозрюваних у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, для усунення недоліків.

Нагадаємо, 20 квітня 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали екс-депутата від фракції "Народний фронт" Миколу Мартиненка. 22 квітня Солом'янський районний суд Києва відмовив в арешті Мартиненка та відпустив його на поруки низки народних депутатів.