Суд у справі MH17 не прагне покарати Росію як винуватицю катастрофи – експертка

Суд у справі про катастрофу рейсу MH17 у 2014 році фокусується на притягненні до відповідальності чотирьох обвинувачених: Олєга Пулатова, Ігоря Гіркіна, Леоніда Харченка та Сєргєя Дубінського. Покарати Росію як державу-винуватицю трагедії не є метою цього процесу.

Таку думку менеджерка проєкту GRC «Міжнародне право і визначення участі Росії в Криму і на Донбасі» Анна Микитенко висловила під час онлайн-обговорення «Казус беллі чи вбивство з необережності: до чого схиляється слідство через сім років після збиття MH-17?».

За її словами, суд досліджує ситуацію на момент катастрофи загалом, зокрема, роль Росії. З юридичної точки зору важливою є відповідь на питання, як саме Росія контролює окуповані території Донбасу, підтримуючи незаконні збройні формування. Чіткої відповіді на нього поки що немає в жодної міжнародної організації чи експерта.

«Після 2015 року інформації стає все менше і менше. Якщо з початку конфлікту до 2015-го відслідковується тенденція до вивчення ситуації, структури збройних груп, відповідальності російської влади чи зв’язків з цими збройними групами, то після 2015 року вже значно менше як опису того, що відбувається в Донбасі, так і опису зв’язків збройних груп з Росією»,  - зазначає вона.

Відповідаючи на запитання глядачки про те, як саме факт обстрілу території України з території РФ корелює із тим, яким чином суд у Нідерландах розглядає характер конфлікту та участь Росії саме як держави, експертка пояснила:

«Цей факт сам по собі дуже важливий. На нього посилається не тільки Нідерландський, на нього посилається Міжнародний кримінальний суд. До липня 2014 року суд вважав, що в Україні відбувається не міжнародний збройний конфлікт. Ці обстріли означають, що або не міжнародний конфлікт став міжнародним, або ж у паралель до не міжнародного конфлікту почався міжнародний».

Аби винести вирок чотирьом обвинуваченим у справі про збиття пасажирського літака, суду достатньо встановити факт загального контролю Росії. Аби покарати агресора у суді, потрібно встановити факт ефективного контролю над тимчасово окупованими територіями.

«Для встановлення індивідуальної кримінальної відповідальності, яку встановлює саме Нідерландський суд, достатньо говорити про загальний контроль. Для встановлення державної відповідальності, говоримо про ефективний контроль. Відповідно, навряд чи суд у Нідерландах буде намагатися встановили ефективний контроль для притягнення Росії до відповідальності як держави, тому що це не входить в компетенцію суду», - додає вона.

Попри те, що таке дослідження не є метою Нідерландського суду, його вирок допоможе Україні у національному розслідуванні обставин катастрофи та доведенні відповідальності Росії за агресію в Криму та Донбасі у Міжнародному кримінальному суді.

Серед українських правоохоронців є розуміння того, що слідство не завершується на чотирьох вироках, і стосується не лише вузького контексту пасажирського літака, а й ширшого контексту збройної агресії Росії проти України, наголошує експертка.

«Це розслідування продовжується для того, щоб шукати подальшу інформацію, подальші докази, встановлювати інших підозрюваних, окрім цієї четвірки. І, рухаючись від виконавців операції і до тих, хто віддавав накази, встановити замовників і відповідальних осіб з найвищих ешелонів влади Російської Федерації»,- підсумовує Микитенко.

Онлайн-трансляція обговорення проводилася на сторінках у Facebook Української Гельсінської спілки з прав людини та Медійної ініціативи за права людини. В обговоренні взяли участь журналістка, судова оглядачка видання «Грати» Тетяна Козак; менеджерка проєкту GRC «Міжнародне право і визначення участі Росії в Криму і на Донбасі» Анна Микитенко; адвокат Івана Без’язикова Віталій Титич.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна вкотре звернулася до МКС через вбивства українських військових під час Іловайської трагедії та оборони Донецького аеропорту

Нагадаємо, 11 грудня 2020 року Офіс прокурора МКС дійшов висновку, що нині є обґрунтовані підстави вважати, що в Україні був здійснений широкий спектр дій, що становлять воєнні злочини і злочини проти людяності. Такі злочини перебувають в межах юрисдикції МКС.

За кілька днів Міжнародний кримінальний суд в Гаазі опублікував новий звіт щодо ситуації в Україні. З нього випливає, що канцелярія прокурора МКС завершила попередній аналіз подій під час Революції Гідності, захоплення і окупації Криму і війни в Донбасі. Прокурори МКС заявили про наявність підстав порушити справи щодо вказаних подій.

Від початку російської агресії Україна зверталася до Гааги 16 раз, надаючи інформацію про численні порушення міжнародного права з боку РФ.