Підконтрольний Кремлю "Верховний суд" анексованого Криму відхилив апеляцію на продовження арешту ще чотирьом фігурантам другої сімферопольської "справи Хізб ут-Тахрір" Рустему Шейхалілову, Осману Аріфмеметову, Тофіку Абдулгазієву і Сеітвелі Сейтабдієву, передає "Крим.Реалії". Кримчан будуть утримувати в СІЗО до 15 лютого 2020 року. Засідання відбулося в закритому режимі.
"Засідання щодо Абудлгазієва і Шейхалієва проходило в закритому режимі, клопотання захисту про проведення відкритого судового засідання суд відхилив. Абудлгазієва в суд не доставляли, крім того, навіть не забезпечили його участь у засіданні через відеоконференцзв'язок. Безумовно, я вважаю, що це порушення права на захист мого підзахисного. Я заявив про те, що засідання не може проходити без мого підзахисного, але і це клопотання суд відхилив. У результаті суд провів засідання за участі лише Рустема Шейхалієва через відеоконференцзв'язок", – розповів адвокат Еміль Курбедінов.
Він додав, що суд відхилив клопотання Сеитвели Сейтабдиева про допуск родичів на оголошення рішення суду.
"Сьогодні розглянули скарги на продовження запобіжного заходу Сейтабдієву і Аріфмеметову. Засідання провели без участі Аріфмеметова в зв'язку з його перебуванням у психіатричній лікарні на стаціонарній психіатричній експертизі. Засідання також пройшло в закритому режимі, клопотання мого підзахисного Сейтабдієва про допуск родичів на оголошення рішення суду теж було відхилене, суд залишив рішення Київського районного суду чинним, і залишив Сейтабдієва і Аріфмеметова під арештом", – зазначив адвокат Іслям Веліляєв.
Кримчан
затримали під час масових обшуків і арештів в окупованому Сімферополі 27 березня. Росія звинувачує їх у "тероризмі" та "екстремізмі" за активну проукраїнську і громадянську позицію.
Обвинуваченими у цій справі проходять 25 активістів, майже усі вони (23 людини) вивезені до російських СІЗО й утримуються у Ростові-на-Дону, Таганрозі та Шахтах. Раім Айвазов утримується в ізоляторі Сімферополя, місцезнаходження Едема Яячікова невідоме – після обшуків й затримань він зник безвісти.
Від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".
Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 18 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову резолюцію захисту прав людини в анексованому Росією Криму.
Вона стала четвертою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні кілька років. Окрім іншого, в документі засуджуються масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність". Росію також закликали припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за вираження думок. При цьому РФ не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.