В ніч з 13 на 14 січня в Україні святкують Старий Новий рік. Ця традиція пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського, «старого стилю», і григоріанського, «нового стилю». Ця розбіжність у XX -XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.

14 січня святкують День святого Василя Великого, вечір напередодні свята називають Василівим вечером або Щедрим вечором. 13 січня святкують день святій Меланії.

Традиції Старого Нового року

У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в будинку: пироги, ковбасу, м'ясо, млинці, пили пиво, вино, горілку. Обов'язковими для новорічного столу були кутя, порося або будь-які страви зі свинини, оскільки Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір'я, що якщо в ніч перед Василівим днем на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.

Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м'ясо зайця їли, щоб бути моторними, як заєць, а півня - щоб бути легкими, як птах.

Ще однією обов'язковою святковою стравою в Василів день була каша. Її приготування обставлялося особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.

У новорічну ніч старша з жінок приносила крупу з комори (зазвичай гречку), а старший чоловік - воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду доти, поки піч не топити, було не можна. Потім всі сідали за стіл, і старша з жінок починала розмішувати кашу в горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Потім всі вставали з-за столу, а кашу господиня ставила в піч - з поклоном. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю - таку кашу на ранок з'їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався - це не обіцяло господарям дому нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити визначену на майбутній рік долю.

Обряди Старого Нового року

Всі обряди першого дня свята були спрямовані на досягнення благополуччя. Так, одним з обов'язкових був обряд посівання, вважалося, що це допоможе отримати хороший урожай в новому році. Господарі будинку давали посівальнику щось в подарунок, а зерна, які він розкидав, ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві змішувалися з іншими.

У Василів вечір також прийнято було ворожити. Особливо його чекали незаміжні дівчата. Вони вірили: що в Василів день наворожила, то обов'язково збудеться. Найбільш характерними новорічними ворожіннями, а в деяких місцевих традиціях виробленими тільки в Васильєв вечір, були ворожіння на врожай, сімейні ворожіння про долю і підблюдні ворожіння (засновані на принципі витягування жереба).

У ніч на Старий Новий рік традиційно ліпили вареники з сюрпризами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Щедрий вечір: тексти щедрівок

Прикмети Старого Нового року

Люди вірили, що якщо вранці в день Нового року першою до хати прийде жінка, то це неминуче принесе нещастя, якщо чоловік - щастя. Якщо в день Нового року в будинку є гроші - весь рік не будеш в них мати потреби, але тільки за умови, якщо нікому не даси в борг.

Інші прикмети цього дня такі:

Якщо перший день в році веселий (щасливий), то і рік буде таким;

Сніг або туман, що випав на Новий рік,  віщує врожай;

Повна ополонка води і туман на Новий рік віщують великий розлив;

Якщо ніч після Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік;

Якщо сонце високо зійде, весь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий урожай;

Якщо іній рясно покриває дерева, буде врожай зернових і хороший медозбір; а коли тепло, то літо буде дощовим;

Який перший день у Новому році, такий і рік буде;

Якщо відлига, то чекають теплого літа.