Справа «наркокур’єрів»: як Україні захистити жертв торгівлі людьми

Сьогодні, 30 липня, відзначається Міжнародний день захисту жертв торгівлі людьми. За результатами дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), 13% українців готові погодитися на ризиковану пропозицію роботи за кордоном.

За роки незалежності жертвами торгівлі людьми стали понад 260 тисяч українців, а наша країна вийшла у лідери південно-східної Європи за кількістю постраждалих, пише у ZN.UA журналістка Центру психічного здоров'я і травматерапії «Форпост HELP» Ольга Волинська.

При цьому 65% українців працювали на території Російської Федерації. Так, з 2015 року і по сьогодні тягнеться справа так званих «наркокур’єрів». Українських чоловіків обманом заманювали на роботу до Росії. Вербувальники обіцяли зарплатню у тисячу доларів на місяць за роботу звичайним пішим кур’єром. Жодних вкладень не вимагалось: дорогу, харчування та проживання оплачував «роботодавець».

Уже у перші дні українці розуміли, що стали жертвами обману, але тих, хто відмовлявся від нелегального заробітку, починали шантажувати та погрожували фізичною розправою.

«Вербувальники самі здавали своїх жертв поліції. Тому, хто відмовлявся переносити спайси (наркотичні суміші) і казав: «Ми ж так не домовлялися», погрожували, що знищать його та рідних. Злочинці збирали повні дані про жертв, знали про них усе», - коментує адвокат Харківської правозахисної групи Дмитро Мазурок.

Найчастіше жертвами цієї схеми ставали здорові чоловіки віком від 18 до 44 років.

Заробітчанам видавали телефон зі встановленим додатком для відслідковування пересування, а за лічені дні українців арештовувала поліція. Вони отримували від 5 до 20 років позбавлення волі за незаконний обіг наркотиків.

Українським правозахисникам відомо про 378 таких випадків: 197 жертв торгівлі людьми вже засуджені в Росії, а 122 переведені для відбування покарання в Україні. Однак, за даними українського омбудсмена, таких українців у Росії – тисячі.

«Тільки протягом 2019 року статус осіб, які постраждали від торгівлі людьми, отримали 185 громадян», – розповіла Людмила Денісова. – Судові органи, зокрема Російської Федерації, ігнорують надані громадянами України документи, що підтверджують їх статус жертви. Хоча статус жертви має значення при помилуванні, при достроковому звільненні чи зменшенні покарання».

У 2016 році чотирьох вербувальників заарештували, однак вже понад 30 місяців як справа «застрягла» в Солом’янському суді Києва – і досі нема жодних рішень. Трафікери відпущені під домашній арешт, а постраждалі продовжують відбувати покарання. За усі ці роки лише 5 українців були звільнені. Організаторів злочинів так і не знайшли.

Ситуацію могли б виправити поправки до Кримінального кодексу України та до Закону про амністію, які б запровадили механізм помилування постраждалих від торгівлі людьми. Однак ініціативи та рекомендації правозахисників залишаються без уваги.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Херсонській області з трудового рабства звільнили тринадцять чоловік – поліція

Більше порад, як не потрапити в сучасне рабство, та як державі захистити своїх громадян, -  у статті Ольги Волинської «Як не стати «живим товаром»».