Список кандидатів до антикорупційного суду, яких підозрюють у недоброчесності

Громадські організації Центр протидії корупції, Фундації DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл Україна проаналізували майно, бізнесові та політичні зв'язки кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду та Вищого апеляційного антикорупційного суду, та сформували список претендентів, репутація яких під сумнівом.

Як зазначає "Українська правда", основними критеріями були винесення політично-мотивованих рішень, імовірна невідповідність доходів та активів кандидатів, ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні або у відпустці, ухвалення сумнівних рішень у справах, пов'язаних із корупцією, порушення прав журналістів та неетична поведінка поза судовим процесом. Таким чином до списку потрапили 55 кандидатів із 113:

Білоус Інна Олександрівна, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду. У грудні 2013 року ухвалювала рішення проти активістів Революції Гідності. Крім того, суддя Білоус, можливо, приховує своє майно.

Біцюк Андрій Володимирович, суддя Заводського районного суду Миколаєва. Його декларація може свідчити про ймовірне приховування джерел походження коштів. Зокрема у паперовій декларації за 2015 рік Біцюк не вказав квартиру, що належить його матері.

Бурбела Юрій Сергійович, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області. У січні 2014 року він виніс обвинувачувальний вирок проти так званих "васильківських терористів". Згодом справа визнана Харківською правозахисною групою політичним переслідуванням. Також, відповідно до реєстру речових прав, кандидат має квартиру в Сімферополі, яку не вказав у деклараціях. У декларації за 2013 рік він взагалі не вказав ані витрат на оренду майна, ані саме майно.

Бурда Петро Олексійович, суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Був звільнений через порушення суддівської присяги. У 2015 році не вказував наявність у нього незавершеного будівництва. Також приховував свої доходи від заняття адвокатською діяльністю.

Воронько Володимир Дмитрович, суддя Господарського суду Дніпропетровської області. Не задекларував жодного житла ані на праві власності, ані на праві користування. Відповідно приховав продаж квартир, які були в декларації за 2015 рік, та не задекларував отримані від цього кошти.

Головатий Роман Ярославович, судді Личаківського районного суду міста Львова. Існують підозри щодо його незаконного збагачення та недекларування майна. Зокрема кандидат разом із дружиною з 2015 року декларує 100 тис. доларів США готівкою, хоча зарплата судді у 2015 році - 170 тис. грн на рік.

Головчак Мар'ян Михайлович, суддя Рівненського міського суду. У деклараціях вказував різні дані про права власності чи користування на три квартири. У декларації за 2015 рік задекларував продаж автомобіля Toyota Corolla 2010 року випуску за 30 тис. грн.

Голуб Оксана Анатоліївна, суддя Шевченківського районного суду міста Києва. Брала участь у "справах Майдану", про що не повідомила про це у декларації доброчесності за 2016 рік. Розглядала справу щодо арешту екс-депутата Миколи Мартиненка, який відхилила. Також обрала запобіжний засіб сину нардепа Шуфрича, який скоїв ДТП. У 2012 та 2013 роках суддя Голуб не декларувала майнових прав на житло, а також прав на житло за зареєстрованим місцем проживання у 2015-2017 роках.

Гончарук Василь Миколайович, суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області, який імовірно приховує майно.

Дідик Микола Володимирович, суддя Голосіївського районного суду міста Києва, ймовірно не задекларував право користування усім майном. Також виникають підозри щодо можливого незаконного збагачення судді.

Дмитрієв В'ячеслав Станіславович, суддя Донецького окружного адміністративного суду, вказав недостовірну інформацію у декларації. Зокрема 2015 року придбав автомобіль за чверть його ринкової вартості.

Загородній Анатолій Федорович, екс-суддя Вищого адміністративного суду, який покривав суддів, які ухвалили свавільні рішення під час Революції Гідності. Ще екс-суддя Загородній не задекларував майно дружини. Загородній також вказав ймовірно недостовірні дані у своїй декларації. Також кандидат вказав суперечливі дані у документах, поданих для участі у конкурсі, зокрема не підтвердив, що пройшов перевірку відповідно до Закону "Про відновлення довіри до судової влади в Україні".

Заєць Тарас Олександрович, суддя Святошинського районного суду міста Києва. Брав участь у "справах Майдану", але не повідомив про це у декларації доброчесності за 2016 рік. Кандидат також виносив сумнівні рішення, які перешкоджали роботі НАБУ. В ухвалі про самовідвід в одній зі справ суддя поставив під сумнів законність рішення апеляційного суду, яке набрало законної сили. Також Заєць вносив неповні відомості у майнові декларації.

Івасин Олександр Романович, начальник юридичного відділу Київського національного торговельно-економічного університету. Він імовірно не задекларував усе майно, адже від 2011 року працює в Києві, однак в декларації немає ніякого орендованого житла у столиці.

Каденко Оксана Олегівна, адвокат, науковець Хмельницького університету управління права та юрист ПМП "Медична практика". Вона задекларувала значну кількість готівки при незначних доходах за 2017 рік.

Каневський Вячеслав Олександрович, голова Нововоронцовського районного суду Херсонської області, неналежно вносив відомості у майнові декларації. Зокрема 2013 року з декларації зникло авто, при цьому дохід від відчуження авто не зазначений. У досьє кандидата до антикорсуду Каневський вказав лише, що його батько є директором підприємства, і не вказав, що він ще й місцевий депутат та директор у понад 5 компаніях. Окрім того, батькам кандидата на різних формах власності чи користування належить близько 30 земельних ділянок. Їм належить також приблизно 5 нежитлових будівель. Усе це викликає підозри щодо можливості оформлення незаконно набутого майна на батьків.

Квятковський Анатолій Степанович, екс-суддя Апеляційного суду Рівненської області, імовірно вносив недостовірні відомості у декларації протягом 2011-2014 років. Йдеться про про набуте ним 2007 року право користування об'єктом "господарські та інші споруди" загальною площею 91 кв. м. у Рівному, який він задекларував аж 2015 року. Є підозра також щодо того, що майно матері Квятковського придбане за рахунок або за фінансової участі самого кандидата.

Кицюк/Жовноватюк Вікторія Сергіївна, суддя Солом'янського районного суду Києва, не декларувала майно або ж право на нього. Також її ім'я стало відоме, коли Кицюк потрапила у скандал з патрульними. За словами поліцейських, суддя зупинила автомобіль посеред вузької вулиці і тим самим заблокувала рух в обидві сторони. Поліцейські та водії просили суддю перепаркувати автомобіль, але вона проігнорувала прохання. Через цей випадок суддя стала фігуранткою 4 проваджень, але в підсумку Кицюк вийшла сухою з води, а двом патрульним поліцейським винесли суворі догани. Окрім цього, у кандидатки є політично-бізнесові зв'язки. Її чоловік Олексій Миколайович Жовноватюк - помічник депутата Руслана Сольвара із БПП.

Кімстачов Олег Сергійович, суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Раніше здійснював серйозні процесуальні порушення, за що отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності та лише раз притягався до дисциплінарної відповідальності. Крім того, кандидат не може бути призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду, оскільки був депутатом Печенізької селищної ради Харківської області в 2006-2010 роках, про що зазначено в його досьє.

Кос Ігор Богданович, суддя Буського районного суду Львівської області. Системно порушує закон, не декларуючи жодного нерухомого майна, що перебуває у його власності чи користуванні. Ще, згідно з реєстром судових рішень, кандидат виносив щонайменше 3 рішення, перебуваючи в цей час на навчанні в Школі суддів.

Котубей Іван Іванович, голова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. Неодноразово ухвалював рішення під час навчання в Національній школі суддів, тобто в іншій області. Крім того Котубей ухвалював рішення у справах, де фігурували пов'язані з ним особи.

Крутій Юрій Петрович, у суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Юрій Крутій. У 2017 році Громадська рада доброчесності зазначила численні випадки, коли кандидат не дозволив журналістам бути присутніми на відкритому судовому засіданні. Миколаївський журналіст Центру журналістських розслідувань звинувачує суддю Крутія в сприянні представникам правоохоронних органів в справах, пов'язаних з обігом наркотиків.

Круценко Тетяна Віталіївна, адвокат з Одещини У деклараціях за 2016 та 2017 роки вказала сумнівно низький як для адвоката дохід.

Кудрявцев Ігор Володимирович, суддя Старобільського районного суду Луганської області, до лютого 2015 року керував міським судом в окупованому російськими військами Алчевську Луганської області. Суддя не дотримувався вимог законодавства щодо ухвалення судових рішень державною мовою.

Кулініч Юрій Петрович, суддя Деснянського районного суду міста Чернігова, виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції Гідності.

Легких Кирило Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики в Академії адвокатури України. З 2007 року він також є адвокатом, працює юрисконсультом "БТФ-Колтюбінг". Набув майна на суму, яка не відповідає його доходам.

Леонов Олександр Степанович, суддя Малиновського районного суду Одеси, мінімум двічі порушував правила щодо самовідводу. Також в його декларації є невідповідності щодо доходів та витрат.

Малєєв Андрій Юрійович, суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області. Його теща має у власності майно, походження якого сумнівне, зокрема квартиру у Києві, хоча жінка є пенсіонеркою та проживає у Івано-Франківську. Також суддя любитель неетичних висловлювань.

Мартинов Євген Олександрович, суддя Шевченківського районного суду міста. За даними ЗМІ під час своєї роботи в Бориспільському міськрайонному суді допоміг особі в нечесний спосіб отримати 16 га землі під Києвом. Ще суддя не задекларував протягом 2011-2017 років майнових прав на житло. Разом із тим суддя Мартинов брав участь у розгляді резонансних справ.

Марчак Віталій Ярославович, суддя Чернівецького апеляційного суду. Приховує інформацію про бенефіціарну власність. Виносив рішення під час навчання з підвищення кваліфікації у травні та у листопаді 2014 року.

Маслов Віктор Васильович, суддя Тростянецького районного суду Сумської області, є членом Ради суддів України. Під час навчання в Національній школі суддів в Харкові з 2 червня по 26 червня 2015 року суддя ухвалив 109 документів, а його дружина задекларувала недостовірні дані про покупку автомобіля.

Мицак Мар'ян Степанович, суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, практикував ведення судочинства та укладання документів недержавною мовою - російською. Також ухвалював рішення під час під час підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України.

Міліціанов Роман Валерійович, суддя Господарського суду Вінницької області, неодноразово ухвалював рішення про м'які покарання у корупційних справах. Крім того протягом 2012-2016 років мешкав і працював у Сумах, втім не задекларував жодного права власності чи користування на нерухомість у цьому місті.

Мойсак Сергій Мирославович, адвокат. Не задекларував прав на свою нерухомість.

Надточиєва Анна Петрівна, голова адвокатського об'єднання "Лойєрс Груп" та керуюча власного адвокатського бюро. Ввдалася до приховування реальних доходів.

Олійник Оксана Вікторівна, суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області, вдалася до приховування права власності не нерухомість.

Онуфрієв Віктор Миколайович, суддя Кропивницького апеляційного суду. Вдається до приховування власного майна через реєстрацію на матір, яка є пенсіонеркою. Ще Онуфрієв не вказав у декларації кредитні зобов'язання своєї дружини.

Постульга Василь Євгенович, заступник директора ТОВ ЮК "Постульга та партнери". Ймовірно, вдався до приховування власних доходів. Також він є бенефіціаром низки підприємств "Юридичної компанії "Постульга та партнери", Товарної біржі "Українська земельно-універсальна біржа", ТОВ "Груп ВМ", Житлово-будівельного кооперативу "Архітектурно-технічне об'єднання", ПП "Петрос-Сервіс".

Сало Андрій Богданович, суддя Рівненського окружного адміністративного суду Андрій Сало. У 2014 році, ймовірно, виконував політичну вказівку. Крім того суддя користувався автомобілем, який не зазначав в деклараціях. Виносив рішення під час перебування на тренінгу з метою підвищення рівня кваліфікації.

Сингаївський Олександр Пилипович, колишній суддя Подільського районного суду міста Києва. Ухвалював рішення відносно учасників Революції Гідності. Також не вказав низку даних у своїй декларації.

Січеславський Ігор Анатолійович, директор ТОВ "Юридичне бюро Січеславського". Не задекларував об'єкт нерухомості, у якому проживає у Києві. Крім того, на його мати-пенсіонерку оформлено три квартири.

Смазнова Ірина Сергіївна, доцент Національного університету "Одеська юридична академія". Не задекларувала у деклараціях за 2016 та 2017 роки прав на житло в Одесі. Крім того, кандидатка не вказала власних корпоративних прав на ТОВ "Нове місто", співвласницею якого вона є.

Станіславський Валерій Петрович, доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Ймовірно, вдався до приховування майна шляхом оформлення його на матір.

Тішко Дмитро Анатолійович, суддя Центрального районного суду міста Миколаєва. Своїм рішенням відпустив з-під варти особу, яка за даними СБУ, готувала теракт у Миколаєві. Пізніше звільнений втік на окуповану територію і брав участь в боях проти Збройних сил України. Ще суддя Тішко ухвалював рішення під час проходження навчання. Крім того, суддя не задекларував частину корпоративних прав своєї дружини.

Федяєв Сергій Володимирович, керівник власного адвокатського бюро, який отримав у подарунок 1 млн грн від батька-пенсіонера, хоча останній у 2017 році заробив 15 тис грн..

Хитрик Руслан Іванович, помічник голови Рожищенського районного суду Волинської області, раніше працював суддею. У травні 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала його таким, що не відповідає посаді судді за результатами кваліфікаційного оцінювання. Крім того, кандидата помічено за постійним залученням кредитних коштів, що може створити додаткові загрози для його незалежності

Цікало Володимир Ігорович, доцент кафедри цивільного права і юридичного процесу Львівського національного університету імені Івана Франка. При невеликих доходах володіє земельною ділянкою та будинком у передмісті Львова. При цьому будинок кандидату дістався від невідомого дарувальника.

Чайкін Ігор Борисович, суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу. На нього неодноразово накладали адміністративні стягнення у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху. Існують сумніви також у відповідності доходів та активів кандидата.

Окрім самого кандидата на посаду судді Антикорупційного суду претендує і його дружина - Ольга Чайкіна, суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу. Вона у 2012-2015 роках не декларувала право користування двома будинками і квартирою у Харківській та Кіровоградській областях. Чайкіна неодноразово виносила рішення про часткову або повну заборону відеофіксації судових засідань.

Черниш Тетяна Олександрівна, уманська суддя. В 2017 році Вища рада правосуддя відсторонила Горячківську від здійснення правосуддя.

Чорна Валерія Вікторівна, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Виникає сумніви декларування нею нерухомого майна. Також кандидатка ухвалювала рішення під час підвищення кваліфікації.

Шикеря Ірина Анатоліївна, суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, яка виправляла описки в судових рішеннях.

Штульман Ігор Володимирович, екс-суддя Вищого адміністративного суду України, який брав участь в ухваленні кількох рішень щодо заборони мирних зібрань. Також кандидат виносив рішення, перебуваючи на навчанні.

Ягунов Дмитро Вікторович, юрисконсульт ТОВ "Фортранс", задекларував нереально низькі доходи.

Яковенко Андрій Олександрович, суддя Коломацького районного суду Харківської області, підозрюється прокуратурою Харківської області в отриманні хабара. За даними слідства, у червні 2013 року кандидат вимагав та отримав хабар у своєму кабінеті за винесення позитивного рішення в одній зі справ.

Зазначимо, що наприкінці грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів опублікувала список кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно склали іспити. Тепер Громадська рада міжнародних експертів має 30 днів, до 26 січня, для ветування сумнівних кандидатів. Переможців конкурсу на посаду суддів обиратимуть із тих, хто пройде експертизу.

Детальніше про найважливіші кроки для проведення ефективної антикорупційної реформи читайте у статті Олександра Лємєнова "Антикорупційна система-2019: 5 життєво важливих змін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".