Сьогодні в Україні відзначають собор Іоанна Предтечі

20 січня, після Водохреща, для християн східного обряду настає велике свято – собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Воно встановлене на честь Іоанна Хрестителя, який хрестив Спасителя у водах річки Йордан. В цей день існують деякі традиції та заборони, яких прийнято дотримуватися.

Історія свята

Іоанн був сином Захарії (священника з роду Аарона) та праведної Єлизавети, яка походила з роду царя Давида. Захарій та Єлизавета довго не мали дітей. Звістку про довгоочікуваного сина Захарій отримав під час богослужіння. Архангел Гавриїл з’явився та сповістив Захарії, що його дружина подарує йому сина, якого назвуть Іоанном.

Народження Іоанна відбулося на пів року раніше за Ісуса Христа. Іоанн уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях. Захарій відмовився віддавати сина, за що і був убитий, а Єлизавета разом з Іоанном встигли втекти у пустелю.

Іоанн жив у пустелі до 30 років. Він вів аскетичне життя – дотримувався посту, молився, носив грубий одяг, харчувався диким медом та сараною. Він залишався пустельником доти, поки Господь закликав його до проповіді єврейському народові. Іоанн вийшов на берег Йордану, щоб проповіддю приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). У річці Йордан Іоанн також проводив всім людям особливий обряд очищення, який називають "Йогановим хрещенням". Саме тому Іоанна називають Хреститель.

Згідно із Євангелієм, під час хрещення у йорданських водах, до Іоанна прийшли люди з Назарету та Ісус Христос. Іоанн одразу впізнав Спасителя та промовив: "Мені треба хреститися від Тебе чи тобі йти до мене?". Ісус відповів, що "потрібно нам виконати всяку правду", і прийняв хрещення від Іоанна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

День усікновення голови Івана Хрестителя: заборони свята

Традиції у день собору Іоанна Предтечі

Віряни розпочинали день з церковної служби, яку відвідували зранку. 20 січня святкували "посвятки" – люди поверталися до звичного режиму праці. За народним календарем цього дня відзначався Іван-бражник. 

На свято було заведено влаштовувати багаті застілля – подавали страви з м’яса, а також пиво та брагу. Вважалося, що якщо в цей день випити, то сліз не буде і печаль відпустить.

В цей день проводили обрядове годування худоби – їй давали хліб з сіллю та млинці. Господарі вважали, що це допоможе покращити плодючість тварин.

З цього дня дозволялося ходити до шинок і корчму.

Жінкам можна було дістати свої вишивки та нитки, які ховали перед Різдвом "щоб нечистий ниток не плутав".

Цього дня розпочиналися м’ясниці, що тривати декілька тижнів. В цей час традиційно співали пісні, хлопці та дівчата влаштовували вечорниці, а також органызовували весілля. Після м’ясниць все це заборонялося, оскільки наступав Великий піст.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Обрізання Господнє: народні прикмети та заборони свята

Що не можна робити у день собору Іоанна Хрестителя

Заборонялося сваритися, лихословити, конфліктувати та виконувати важку фізичну роботу.

На свято не слід ні з ким говорити до сніданку, доки не вжити освяченої води. А також не слід починати застілля з перших страв – весь рік мине та не досягнеш нічого.

Цього дня не можна вбивати мишей – вони є передвісниками скорого поповнення у родині.

20 січня заборонялося брати подарунки у незнайомих людей.

В цей день не слід вимиватися – можна стати жертвою обману.