Сьогодні День пам'яті захисників Донецького аеропорту

Сьогодні в Україні відзначається День пам'яті захисників Донецького аеропорту, оборона якого тривала 242 дні - з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року.

Про це повідомляє пресслужба Генерального штабу ЗСУ на відомчому сайті Міноборони.

"16 січня - Всеукраїнський день пам'яті захисників Донецького аеропорту - "Кіборги вистояли, не встояв бетон". 242 днів мужності і незламності, 242 дня героїчної оборони Донецького аеропорту. ДАП. Пам'ятаємо!" - відзначають в Генштабі ЗСУ.

Фото: nahnews.org

Повідомляється, що день пам'яті захисників Донецького аеропорту було встановлено з ініціативи українських воїнів, 242 дня захищали цей стратегічний об'єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників дапа назвали "кіборгами", а форпост українських кіборгів став символом українського мужності, оплотом українського духу.

Фото з сайту Міноборони

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дня українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і російським бойовикам-терористам, наполегливо відстоюючи маленький клаптик української землі.

На січень 2015 го припадають найкривавіші і найзапекліші бої.

Фото з сайту Міноборони

"13 січня о результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків звалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої йшли за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал і верхні поверхи контролювалися супротивником. Кремлівські терористи збройних сил російської федерації, скориставшись перемир'ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі та підірвали їх", - вказали в Генштабі.

20 січня проросійські найманці підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни в руїни. Після цього військове керівництво прийняло рішення про відвід українських бійців. 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.

Фото з сайту Міноборони

За стійкість і самовідданість захисники Донецького аеропорту отримали прізвисько "кіборги".

Раніше в розмові з ZN.UA волонтер Ксенія Бикова згадувала, як відвідувала Донецький аеропорт. "... в самому аеропорту була, в старому терміналі. Привозила хлопцям допомогу. Ось всім здається, що аеропорт - це все. А таких місць, як аеропорт, багато...

Я чула таку думку, і я з ним згодна, що кіборги були засуджені піаром, який створили навколо них. З іншого боку, історія про ДАП давала всім віру в те, що можна вистояти. І адже кіборги вистояли, їх не перемогли! У тому аеропорту, коли його зайняли Сепар, вже реально нема за що було чіплятися. Практично все було зруйновано. Та й останній бій, по суті, був підлим - вороги підірвали бетонні перекриття. У російських така тактика - "випаленої землі". Де вони з'являються, все руйнують до чортової матері. Піски на сьогоднішній день можна просто в совочок змести. А в Дослідному, по-моєму, вже жодного цілого будинку не залишилося. Там стоять наші, там зараз постійно йдуть обстріли і диверсійно-розвідувальні групи заходять. І бої там йдуть постійно, кожен день... ", каже Бикова.

Також волонтер Раїса Шматко розповіла ZN.UA як зіткнулася зі звичайними хлопцями, яких пізніше назвали кіборгами.

"У 93-й бригаді в розвідці служив молодий хлопець Льоша "Динамо". До війни був ландшафтним дизайнером, мав хорошу роботу в Москві. Все кинув, приїхав сюди і пішов на фронт добровольцем. Ми познайомилися, коли я привозила йому в Донецький аеропорт передачку від батьків. Льоша був в шоці - жінка приїхала на передову в ДАП.

Саме цей хлопець поставив прапор на даху Донецького аеропорту. Все тоді дуже пишалися цим. Прапор показували по телевізору. Він був символом того, що ми утримуємо аеропорт. Щоб прикріпити прапор, Льоша з товаришами йшли по даху. Прапор зривало вітром, вони поверталися, по них стріляли. Потім цей прапор зняли Сепар. А замість нього повісили нашого командира підрозділу розвідників. Я знала його особисто. Він був чудовою людиною, дуже веселим. Наші хлопці просили віддати тіло, але Сепар не погоджувалися. Три дня хлопці змушені були дивитися на повішеного командира. Я говорила тоді з Льошею. Це було жахливо. Коли я приїхала в наступний раз, дізналася, що нашого "Динамо" вже немає, вбили. Багато хлопців тоді загинуло. А через якийсь час до мене в волонтерський центр прийшла дівчина в камуфляжі. Каже: "Я сестра Льоші. Іду воювати", згадує Шматко.

Нагадаємо, за добу в районі проведення операції Об'єднаних сил зафіксували п'ять порушень режиму припинення вогню. Поранений один боєць ВСУ.