Як повідомляє сайт Київської адміністрації, в Києві вже почався ряд заходів, приурочених до 75-річчя трагедії всього людства - розстрілів у Бабиному Яру. У столиці пройдуть педагогічно-практичні конференції, виставки, семінари, кінопокази, театральні вистави. До 27 листопада в Музеї історії Києва триває виставка "Бабин Яр - пам'ять на тлі історії".
Повідомлялося, що Держкіно зніме документальний фільм "З Бабиного яру на свободу". Біографічний фільм з елементами детективу розповість про долю київського письменника Анатолія Кузнєцова, який у своєму романі "Бабин яр", написаному в 1966 році, вперше розповів про заборонених сторінках української історії – Голодомор, знищення Хрещатика та Києво-Печерської Лаври радянськими диверсантами, жахи Бабиного яру. Роман був переведений у багатьох країнах світу. Разом з тим, радянська цензура порізала твір, а сам письменник був змушений втекти до Лондона, де почав вести передачу на "Радіо Свобода". Кузнєцов все життя переховувався від КДБ і помер в 1979 році за нез'ясованих обставин.
"Спираючись на німецькі і радянські документи, Бабин Яр у Києві - одне з найжахливіших місць масових вбивств нацистами євреїв Східно-Центральної Європи в роки Другої світової війни. Саме тут, у Києві, був здійснений один з найжахливіших актів Голокосту, коли військові забирали життя у цивільних осіб. 29-30 вересня 1941 р. у Бабиному Яру каральні підрозділи СС (а саме айнзатцгрупа "Ц", німецький поліцейський батальйон "Південь" та їх помічники) вбили 33 771 людини. Це були винятково євреї: жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку...", - пише Анатолій Подольський у статті "Бабин Яр: минуле і сьогодення. Виклики пам'яті".
Автор пише, що протягом двох років (1941-1943) німецька окупаційна влада і її каральні органи перетворили Бабин Яр у місце постійних вбивств. За цей період окупанти стратили близько 100 тисяч чоловік. Вбивали два рази в тиждень. Останні розстріли відбулися 4 листопада 1943 р., за два дні до визволення Києва військами 1-го Українського фронту Червоної армії. Жертвами нацистів, крім євреїв, були військовополонені Сирецького концентраційного табору, хворі психіатричної лікарні, українські націоналісти, роми, цивільні мешканці Києва різних національностей. За даними поточних історичних досліджень, ми сьогодні дуже обережно можемо сказати приблизно про 100 тисяч убитих, серед яких приблизно 65-70 тисяч євреїв, решта - інші жертви нацистів.
Детальніше читайте у статті Анатолія Подольського "Бабин Яр: минуле і сьогодення. Виклики пам'яті" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".