Скільки відсоткам українців доводилося платити за медичні послуги, перебуваючи в стаціонарі: результати опитування

В Україні 58,7% громадянам серед тих, хто потребував медичної допомоги, не доводилося після 24 лютого 2022 року платити за надані в державних або комунальних медичних закладах послуги (власним коштом купувати ліки або медичні вироби, перебуваючи в стаціонарі). Існують випадки, коли пацієнти намагалися "віддячити", й різні лікарі від цього відмовлялися, пише  редакторка відділу соціум ZN.UA Алла Котляр в статті "Результати опитування здивували. Як українці оцінюють медицину під час великої війни".

Однак, за словами, авторки,  нікуди не поділися й ті, хто навіть під час війни й надалі заглядав до рук пацієнтам, очікуючи винагороди за те, що мав би робити за службовим обов’язком. 35,4% українцям доводилося платити за медичні послуги чи купувати ліки, перебуваючи в стаціонарі.

ZN.UA

"І це при тому, що з початком повномасштабного вторгнення в країну надійшло й було розподілено по лікарнях 12,8 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги на суму понад 13,5 млрд гривень. Лише лікарських засобів — понад 526,5 млн одиниць", - наголошує Котляр.

Серед тих, кому доводилося платити за медичні послуги чи купувати ліки, найбільше тих, хто отримував медичну допомогу в стаціонарі, — 66,7%. 40,5% із тих, які платили за медичні послуги чи ліки в стаціонарі, вважають, що їхні платежі були обґрунтованими та законними, 30,7% із цим не погоджуються, а 28,9% — важко відповісти.

Найбільша кількість опитаних, які платили за медичні послуги, припадає на центр і становить 43,5%, що в 1,6 раза більше, ніж на заході та півдні країни та в 1,4 раза більше, ніж на сході.

"Пацієнти не мають мовчати в разі порушення їхніх прав і вимагання коштів за медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій", — заявляє НСЗУ.

Центр Разумкова на замовлення ZN.UA запитав в тих, кому доводилося після 24 лютого 2022 року платити за надані в державних чи комунальних медичних закладах послуги або власним коштом купувати ліки, перебуваючи в стаціонарі: "Чи намагалися ви захистити свої права на якісні та безоплатні медпослуги і яким був результат?".  66,1% українців не намгалися.

ZN.UA

"Тобто люди навіть не спробували, - зазначає Алла Котляр. - Чи то заздалегідь вважаючи справу безнадійною й не бажаючи витрачати на це час і нерви, чи то через страх, що ставлення до них лікарів у медзакладі стане ще гіршим".

30,7% опитаних намагалися відстояти права на безоплатну медицину, успіху досягли лише 6,4%

За словами авторки, жодна з державних інституцій, діяльність яких пов’язана із захистом і відновленням прав пацієнтів, із огляду на їхні повноваження та процедури, сьогодні не може ефективно цього робити.

"Яскравим прикладом є діяльність Нацполіції з розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням прав пацієнтів... Як свідчить статистика, яку наводить фундація «Здорові рішення для відкритого суспільства», в період з 2020 до 2022 року було відкрито мізерну кількість кримінальних проваджень за ст. 139 ККУ («Ненадання допомоги хворому медичним працівником») — 137 проваджень на країну з населенням понад 40 млн. По жодному з цих проваджень вирок не було винесено", - додає Котляр.

1544 кримінальних провадження за цей період було відкрито за ст. 140 ККУ ("Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків унаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого").

Серед 1544 проваджень лише 14 вироків, чотири з яких — виправдувальні, а в 9 із 10 обвинувальних актів лікарі уникали реального покарання. На думку авторки статті, однією з важливих причин  сумної ситуації із захистом прав пацієнтів в Україні є також необізнаність пацієнтів щодо своїх прав і низький рівень освіти (зокрема правової) як пацієнтів,  так і медиків та працівників правоохоронних органів.

Усі згадані в тексті дані — результати соціологічного опитування Центру Разумкова. Опитування на замовлення ZN.UA проводилося з 23 до 28 червня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.