Скільки українців не хотіли б залишитися жити за кордоном: результати опитування

Інфографіка
Поділитися
Соціологи зазначають, що найбільше на рішення повертатися або залишатися за кордоном впливають кілька факторів.

Серед опитаних українців, які після повномасштабного вторгнення РФ виїхали з України, 49% не хотіли б залишитися жити за кордоном. Серед українців, які переїхали в Європу до вторгнення -  40%. Майже кожен п'ятий вагається з рішення залишатися за кордоном чи повертатися на Батьківщину, решта – думають над тим, щоб залишитись на постійне проживання за кордоном, свідчать результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Соціологічна група "Рейтинг"

"Насправді, можливість залишитися залежить не лише від бажань, а від інших обставин: можливостей, наявності роботи, дозволу на проживання, можливості навчатися дітям, зміни особистих обставин. Тому не можна сказати, що саме така кількість наших громадян залишиться або повернеться в Україну", - йдеться в повідомленні.

Соціологи зазначають, що попри те, що в абсолютній більшості громадяни оцінили послуги в Україні на вищому рівні, ніж в Європі, найбільше на рішення повертатися або залишатися за кордоном впливають:

  • можливості - мова йде про можливість комфортно жити і досягти успіху, вести власний бізнес і знайти роботу;
  • освіта і доступність житла. 

Соціологічна група "Рейтинг"

Бажання залишитися або повернутися пов’язано також з такими обставинами:

  • дохід - для малозабезпечених Україна є більш привабливою, натомість Європа - для забезпечених. Покращення рівня доходів після переїзду впливає на бажання залишитися в країні перебування;
  • віра в перемогу - ті, хто вважають, що перемога буде за кілька місяців хочуть повертатися в Україну, а ті, хто не вірить - точно хоче залишитись. Зазначається, що чим довше триватиме війна, тим менше бажання буде повертатися;

Соціологічна група "Рейтинг"

  • рівень володіння мовою - ті, хто має високий рівень мови хочуть залишитися за кордоном. Соціологи вказують, що необхідність вчити мову є суттєвою перепоною, бо не володіти іноземною мовою – це бути в соціальній ізоляції і мати низький соціальний статус та некваліфіковану роботу;
  • ставлення місцевих, випадки дискримінації - випадки дискримінації  не сприяють бажанню залишитися. Соціологи вказують, шо тепле ставлення сприяє бажанню залишитися, холодне – ні. Українці, які давали хабар або вважають, що в країні є корупція, більше хочуть повертатися;

  •  

    стать, вік, наявність та вік дітей - чоловіче населення значно більше орієнтовані залишитися за кордоном, ніж жінки. Як жінки, так і чоловіки середнього віку менше орієнтовані на повернення в Україну, ніж наймолодші (16-24) та найстарші (45-55+). Українці з дітьми шкільного віку дещо більше думають про те, щоб залишитись;

    зайнятість - українці, які не працюють за кордоном або працюють в Україні, найбільше бажають повернутися на Батьківщину. Натомість, хто знайшов роботу в Європі – більше вагаються;

    частота відвідування України, регіон України, тривалість проживання -  серед опитаних, хто жодного разу не приїжджав в Україну з моменту переїзду, найменша кількість бажаючих повернутися. Мова йде здебільшого про українців, які виїхали зі східних та південних областей України. Ті, хто часто подорожує країною, в якій перебуває, частіше хочуть повернутися в Україну. Соціологи наголошують, що, чим довше людина живе за кордоном, тим менше хоче повертатися в Україну;

    регіон Європи -  в Південній та Західній  Європі українців, які бажають залишитися дещо більше.

Опитування провели з 4 по 11 липня 2023 року серед українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий прихисток у країнах Європи після 24 лютого 2022. Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees, показник українців, які подали заяву на отримання притулку, ТП або аналогічні національні програми захисту). До вибірки увійшли 2116 українців, які зараз перебувають у 31 країні Європи. Метод опитування: CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Опитування анонімне, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,2%. 

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі