Школярі в регіонах переходять на дистанційне навчання: що потрібно знати

У низці регіонів України з 3 квітня діють посилені карантинні обмеження для боротьби з епідемією коронавірусу. Відсьогодні обмежують роботу дитячі садочки, а школярам доведеться повністю або частково повернутися на дистанційне навчання.

Де запроваджують дистанційне навчання

Згідно з вимогами МОЗ, на навчання онлайн мають піти школярі та студенти в регіонах «червоної зони» карантину: Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській областях і Києві.

Регіони «помаранчевої зони» можуть ухвалювати відповідне рішення самостійно. Це: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська області.

З 3 квітня посилений карантин діє в Запоріжжі та Вінниці, Миколаїв і Суми посилили обмеження перед потрапляння до «червоної зони». 30 березня дію жорсткого карантину продовжив Львів.

У Харкові на «дистанційку» перевели лише учнів 5-11 класів, учні молодшої школи 5 квітня повернуться за парти. В області на дистанційне навчання перевели учнів 1-11 класів. Дитячі садочки продовжують працювати.

Така ж «змішана» форма навчання відсьогодні діє в Запоріжжі та Полтаві, у Вінниці на дистанційне навчання відправили всіх школярів, дитячі садочки працюють без змін.

Школярі молодших класів у «червоних» Одеській, Закарпатській та Івано-Франківській областях навчатимуться очно, дитячі садочки також працюватимуть.

Чому навчання онлайн потрібне й молодшій школі

Медики переконані: в онлайн потрібно переводити не лише старшу і середню школи, а й учнів 1-4 класів. Дотримуватися всіх протиепідемічних заходів у школах неможливо, і діти можуть «принести» вірус додому. А ризик інфікування в колі сім'ї набагато вищий, ніж на вулиці або в торговому центрі.

«Дотримуватись карантинних вимог в шкільних класах і коридорах неможливо. Діти ніколи не будуть все це виконувати. І там відбувається каталізатор пандемії. Через тісні контакти вони інфікують одне одного і вчителів, а потім ідуть додому, де є дорослі, і що гірше – бабусі с дідусями. Сімейні контакти дають дуже високий рівень інфікування, на відміну від тимчасових десь в супермаркеті або торгівельному центрі», - пояснив у коментарі ZN.UA завкафедрою анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти Володимир Корсунов.

За словами професора, у Харкові дитяча лікарня вперше за весь час пандемії завантажена майже на 100%. На лікарняних ліжках - діти будь-якого віку: з перших місяців життя до підлітків.

Авторка ZN.UA Олена Фіданян проаналізувала, чого навчив освітян карантинний рік, і пояснила, коли варто переводити на «дистанційку» молодші класи і як це краще організувати. Який досвід виявився корисним, а що потрібно змінити - у матеріалі «Навчальний рік у ритмі танго».

Що показав моніторинг

Офіс освітнього омбудсмена провів моніторинг ситуації із захворюваністю на COVID-19 серед вчителів, учнів та персоналу навчальних закладів. Результатами моніторингу в своєму Facebook поділився освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Загальнонаціональної статистики захворюваності серед учнів і співробітників навчальних закладів в Україні немає, але аналіз повідомлень обласних держадміністрацій і міських порталів дозволяє зробити висновок, що загальна кількість хворих співробітників в деяких регіонах у 1,5-2 рази вище, ніж учнів.

Служба освітнього омбудсмена отримує звернення про замовчування адміністраціями навчальних закладів випадків інфікування, несвоєчасне відправлення на самоізоляцію контактних осіб-учасників освітнього процесу, а закладу - на дистанційне навчання.

Горбачов закликав учнів і педагогів не мовчати про те, що захворіли на коронавірус або контактували з хворим. «У першу чергу повідомте про це класного керівника і директора», - радить він.

Директорам омбудсмен радить контролювати самоізоляцію класів, де є хворі на ковід, відправляти на самоізоляцію не лише хворого педагога, а й співробітників, котрі контактували з ним, посилювати дотримання правил гігієни в навчальному закладі (правильного користування ЗІЗ, миття та дезінфекції рук, соціальної дистанції на перервах).

Офіс омбудсмена підготував низку рекомендацій для вчителів і керівників навчальних закладів, а також для учнів і їх батьків. Ознайомитися з ними можна тут.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Школярі Києва до 9 квітня будуть навчатися дистанційно

«Дива» з ліжками

Балансуючі на межі «помаранчевої» і «червоної» зон Хмельницький і Харків не поспішають посилювати карантин і маніпулюють статистикою, щоб не потрапити до зони дії жорстких обмежень.

У Харкові старші класи відправили на дистанційне навчання буквально в останню мить, учні 1-4 класів продовжать ходити в школу. Захворюваність і рівень госпіталізацій зростатимуть, але до статистики ці дані не потраплятимуть.

«І знову про Хмельницьку область. Позитивність ПЛР-тестування піднялася до 53%. Число нових випадків майже вдвічі вище осінньої хвилі. За даними ЦГЗ. Заповненість ліжкомісць 81,3% - найвищий показник по Україні - за даними РНБО. Рівень госпіталізації на 100 тисяч населення за останні 7 днів найвищий в Україні, за даними МОЗ. Але через те, що ці «художники» малюють показник зайнятих ліжок з киснем не вище 65%, МОЗ не бачить підстав вводити червону зону», - написав у Facebook аналітик і автор ZN.UA Євген Істребін.

З 31 березня по 4 квітня загальні госпіталізації зросли на 228 зайнятих ліжкомісць, а число зайнятих ліжок з киснем, навпаки, впало на 36. При зростанні госпіталізацій на рівні осені залишився і показник летальності.

Кількість вільних і таких, що звільнились, «кисневих» ліжок у статистиці вказується таким чином, щоб залишатися на рівні 65% заповнених - при перевищенні цього показника регіон відправляється до «червоної зони». Однак реальна ситуація в місті набагато гірша за «статистичну».

«Ми стали свідками, як місцева влада відверто маніпулює медичною статистикою, а МОЗ проявляє цілковиту сліпоту. І не бачить що показники зашкалюють», - додає Істребін.

Маніпуляціями з ліжкомісць займаються і в Харкові, розповіла в коментарі ZN.UA волонтерка, ексрадниця голови Харківської ОДА з медицини Наталя Попова. За її словами, ситуація з місцями в лікарнях Харкова катастрофічна, станом на кінець березня у реанімаціях бракувало місць, не було вільних апаратів ШВЛ.

Попри високий рівень госпіталізації і значну летальність, у статистиці МОЗ регіон фігурував із показниками у близько 50% заповнених ковідних ліжок. Попова пояснювала це прагненням міської влади приховати реальну ситуацію і створити видимість «сильної влади, у якої все під контролем».

«Щоб ми увійшли до «червоної зони», має піднятися рівень госпіталізацій. А він не може піднятися, тому що людей нема куди госпіталізувати. У нас є попит на госпіталізацію, але відсутня пропозиція. А за відсутності пропозиції, коли ми не госпіталізуємо тих, хто потребує кисню, цифра госпіталізацій не росте. А отже і до «червоної зони» ми не ввійдемо. Це дуже зручно», - пояснює Попова.