Щедрий вечір: історія свята

Кожної зими українці відзначають Щедрий вечір. У цього свята є також інша назва – Маланка або Меланка – на честь святої Меланії, яку вшановують цього дня.

Минулого року дата цього свята змінилася. Це пов'язано з тим, що Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар. Раніше його відзначали 13 січня, а тепер віряни ПЦУ відзначають свято Маланки та Щедрий вечір на 13 днів раніше – 31 грудня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Собор Івана Хрестителя: історія та традиції свята

Історія свята

Щедрий вечір або Маланку традиційно відзначають напередодні Дня святого Василя. В основі його святкування лежить давня легенда. Згідно з нею богатир Василь врятував Меланку від змія та став її чоловіком. Тепер вони завжди ходять разом і тому наступного дня святкують День Василя.

Щедрий вечір має таку назву, тому що до нього готують щедрий святковий стіл. На свято готується кутя, а на столі повинні переважати м'ясні страви (ковбаси, смажене м'ясо, печеня і т. п.). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м'ясом, вареники зі сметаною.

Головне дійство Щедрого вечора це - щедрування. Як тільки починає сутеніти, групи щедрувальників, переважно молодь, ходять від хати до хати і піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я й достатку на весь рік, за що і отримують щедру нагороду.

Що заборонено робити у свято

З давніх часів в цей день діяли певні заборони. У свято не можна лаятися, лихословити та пліткувати.

У Щедрий вечір заборонялося позичати гроші та давати в борг. Також в цей день не можна рахувати монети. Вважалося, що це може призвести до бідності.

На свято бажано було одягати світлий та новий одяг.