Головними мотивами, що спонукають людей брати участь у протестах, названо боротьбу за справедливість – 16% (найбільше на Заході – 22%, найменше на Донбасі – 9%), та неможливість терпіти тяжке життєве становище – 13% (найбільше на Заході – 15%, найменше на Донбасі – 7%). Головними чинниками неучасті у протестах є невіра у можливість в такий спосіб щось змінити – 16% (на Донбасі – 25%) та несприйняття подібних форм боротьби – "слід відстоювати власні права в суді, а не на вулиці" (11%). Серед тих, хто готовий вийти або вже виходив на протест, найвагомішим мотивом є відстоювання справедливості (35%), на другому місці неможливість далі терпіти життєві труднощі (21%).
Загальна кількість населення, яка була задіяна у протестних заходах, за останній рік нараховує близько 15%. Найбільш актуальною проблемою виявилося підвищення тарифів на комунальні послуги, проти яких протестувало майже 8,7% дорослого населення і захист громадянських прав та свобод – 3,8%.
Аналіз економічної диференціації участі у протестних заходах засвідчив, що соціальна напруженість серед малозабезпечених верств виникає на ґрунті фактичної знедоленості, нестачі елементарних умов для життя, натомість політичні проблеми викликають напругу серед більш матеріально благополучних верств населення.
Опитування було проведене Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом "Інтелектуальна перспектива" з 3 по 25 липня 2017 року у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей), методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів. Усього було опитано 1800 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
За даними опитування Research & Branding Group, абсолютна більшість українців (86%) заявили, що економлять на тих чи інших статтях сімейного бюджету. Ще близько 10% респондентів не змогли визначитися з тим, економлять на чому-небудь, і якщо економлять, на чому саме. І тільки 4% опитаних стверджують, що в даний час вони не економлять сьогодні ні на чому.