Сенцов поставив на паузу створення своєї ГО. Що далі?

Як він відчуває свою країну? Які має цілі? Чому ця людина витримала те, що ламало інших? Що він тепер знає про людей і чому не хоче згадувати минулого? Чи знайде в собі сили підкорити атомну енергію, яка вирує всередині? І для якого, власне, майбутнього? На ці та інші питання кінорежисер, громадський діяч, в'язень Кремля 2014-19 рр. Олег Сенцов відповів в першій частині свого інтерв'ю ZN.ua

"Я хотів створити громадську організацію і займатися правозахисною діяльністю також, - розповідає Олег Сенцов. - Уже все було готове: приміщення, люди, фінансування. Але потім я зрозумів, що поспішаю. І я поставив усі процеси на паузу. Може, на півроку, може, на рік. Потрібен час, аби зрозуміти, як правильно це глобально робити. Тому поки що я працюю в режимі ГО без ГО. Продовжую своє активне громадське соціальне життя - зустрічі, спілкування... писати пости у Фейсбуці.

"Насправді я завжди жив у такому ритмі, - говорить Сенцов, відповідаючи на запитання журналіста про те, наскільки йому комфорнта роль громадського діяча. - Коли займався кіно та іншими проектами, мене місяцями накривала робота. Невелика перерва, відпочив і знову включаєшся. Три місяці Майдану теж, - телефон не відривався від вуха. Потім приїхав у Крим і розпочав з нуля. Я постійно їздив, переміщувався. У мене була купа контактів. І в цьому дикому ритмі я жив, доки мене не заарештували. Тож зараз нормальна для мене історія".

"Але крім суспільного життя й кіно, є ще якісь особисті побутові моменти, яких за мене ніхто не зробить, - уточнює Сенцов. - Є моя родина, діти, і їм треба приділяти час. П'ять років не бачилися. Але я не розриваюся, у мене все чітко організовано. Однак я сподіваюся, що рано чи пізно ажіотаж навколо мене спаде і я почну спокійно робити те, що хочу сам.

А поки що справді нагрітий ритм. Смикають. Я звик на чомусь одному зосереджуватися, не розпорошуватися. Тому на десять пропозицій я відповідаю дев'ять з половиною разів - "ні". Розумієте? Бо інакше мене ні на що не вистачить. Але я намагаюся зустрічатися з простими людьми. Ось зараз, через тиждень, у мене великий тур в Америку й Канаду. Дорогою заїдемо в Давос. До кінця року всі мої зустрічі й поїздки розписані".

"У незнайомих ситуаціях я завжди намагаюся діяти за принципом англійського парку. Засіваю газон і дивлюся, де люди ходитимуть. У новій темі дуже корисний підхід. Щоб зрозуміти, як ситуація розвивається, і потім, виходячи з цього, створювати власні правила", - завершив громадській діяч.

Детальніше читайте в матеріалі Інни Ведерникової "Олег Сенцов. Я не живу минулим".

Повну відеоверсію інтерв'ю дивіться тут