Розширено програму безкоштовних препаратів "Доступні ліки"

Міністерство охорони здоров’я затвердило новий перелік лікарських засобів, які входять до програми "Доступні ліки".

Програму доповнили трьома препаратами для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, повідомили у Національній службі здоров'я України (НСЗУ) на сторінці у Facebook.

"У реєстр додали 3 нові міжнародні непатентовані назви. Це – ацетилсаліцилова кислота, ніфедипін та варфарин. Ці препарати виписують пацієнтам для профілактики інсульту та інфаркту, в тому числі тим пацієнтам, які уже перенесли ці захворювання", йдеться у повідомленні.

Усього в переліку препаратів для профілактики 24 нові торговельні назви, розповіли у НСЗУ.

Згідно з програмою "Доступні ліки", пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом II типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою.

Станом на 17 лютого в оновленому переліку "Доступних ліків" – 297 лікарських засобів. 93 з них пацієнти можуть отримати повністю безоплатно.

Найбільша кількість лікарських засобів препарату метформін – 37 позицій. Цей препарат виписують пацієнтам з діабетом 2 типу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кабмін оновив список ліків для боротьби з коронавірусом

Переглянути новий реєстр ліків, які підлягають реімбурсації, можна за посиланням.

Наразі відпускати препарати за програмою можуть 1109 аптечних закладів.

Як отримати безкоштовні препарати за програмою "Доступні ліки"?

Найперше, пацієнту потрібен електронний рецепт на "Доступні ліки" – це електронний документ, який створюється в електронній системі охорони здоров’я та дає можливість отримувати лікарські засоби безкоштовно чи з незначною доплатою за програмою реімбурсації "Доступні ліки".

Електронний рецепт складається з 16-значного номеру та 4-значного коду підтвердження.

Його термін дії складає 30 днів. Протягом цього часу, пацієнт має змогу отримати виписані йому ліки в будь-якій аптеці України, яка уклала договір про реімбурсацію з НСЗУ.

• повідомити працівникові аптеки 16-значний номер рецепта будь-яким доступним шляхом: продиктувати усно, надати роздруковану інформаційну пам’ятку, надати записку із виписаним на неї номером рецепта, показати увімкнений екран свого телефону з відкритим СМС-повідомленням тощо;
• фармацевт пропонує пацієнту наявні лікарські засоби на вибір – спочатку безоплатні, а потім з доплатою.

Далі пацієнту потрібно переконатись:

• чи є в наявності саме те торговельне найменування лікарського засобу і виробництва, яке бажає отримати пацієнт?
• чи кількість лікарського засобу запропонована в повному обсязі?
• чи буде доплата за обраний лікарський засіб і в якому розмірі?
• якщо так, чи згоден пацієнт доплачувати таку суму?

Якщо відповідь на одне або декілька запитань наведених вище "ні", то пацієнт не повинен називати або показувати фармацевту 4-значний код підтвердження.

У разі, якщо пацієнта все влаштовує, він називає код підтвердження, якщо необхідно, здійснює доплату, а фармацевтичний працівник – накладає електронний підпис.

Все, рецепт погашено. Після цього пацієнт отримує призначені ліки.

Якщо у даній аптеці немає саме того лікарського засобу, який бажає отримати пацієнт, він не називає код підтвердження рецепта, і має змогу звернутися до іншої аптеки або замовити той лікарських засіб, який відсутній в аптеці у момент звернення пацієнта.

Оновлений реєстр лікарських засобів за програмою реімбурсації "Доступні ліки" планується затвердити в лютому.

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров'я Ігор Іващенко на онлайн брифінгу для преси в Києві в п'ятницю, 22 січня.

"У січні МОЗ почало процес прийняття заявок від фармвиробників щодо оновлення реєстру лікарських засобів за програмою реімбурсації "Доступні ліки" і відповідно затверджено реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікзасоби станом на 4 січня 2021 року", - сказав він.

Реімбурсація (з англ. Reimbursement - виплата компенсацій) це загальноприйнята в міжнародній практиці охорони здоров'я назва процесу, за допомогою якого система охорони здоров'я впливає на доступність лікарських препаратів і медичних послуг для населення.

В Україні програму реімбурсації лікарських засобів "Доступні ліки" почали впроваджувати у 2017 році, щоб запобігти неправильному і нераціональне застосування ліків, а також підвищити доступність якісних, ефективних і безпечних лікарських засобів.

Програма уряду "Доступні ліки" забезпечує повну або часткову оплату вартості деяких лікарських засобів з бюджетних коштів. Вона поширюється на лікування захворювань, які піддаються амбулаторному лікуванню, але без цього лікування пацієнти можуть втратити працездатність. Це серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма, діабет.

Окремо заступник міністра наголосив на тому, що наявність препарату в реєстрі залежить від його вартості.

"Відповідно до заявок виробників і затвердженим реєстром, фармвиробники можуть подавати заявки до Національної служби здоров'я про включення своїх препаратів в програму за умови, що ціни на їх препарати не будуть перевищувати ціни, визначені в реєстрі. Затвердження оновленого реєстру лікзасобів за програмою реімбурсації відбудеться в лютому", - додав заступник міністра.

Іващенко зазначив, що МОЗ працював над підготовкою прийняття і реєстрації Мін'юстом наказів, які регулюють питання обігу медпрепаратів і наркотичних речовин.

Щомісяця майже 9% українських сімей в середньому витрачають на ліки й лікування понад 2 000 гривень, йдеться в результатах опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Від 1 000 до 2 000 гривень на місяць витрачають 7% сімей.

Згідно з опитуванням, 19% витрачають на місяць на лікування від 500 гривень до 1 000 гривень, а 24% сімей - від 200 гривень до 500 гривень.

При цьому 15% респондентів відзначили, що їх сім'я в місяць витрачає в середньому до 200 грн. Ще 13% зазначили, що взагалі нічого не витрачали.

"Опитування показало, що з віком витрати українців на ліки і лікування значно зростають", - зазначили у Фонді.

Водночас 35% респондентів відзначили, що за останні 12 місяців їм доводилося доплачувати за приймання у лікаря або медичну процедуру. Ще 39% опитаних вказали на те, що не зверталися за такими послугами. Про те, що ні доплачували лікарям, розповіли 23%, а 3% взагалі не відповіли на питання.

Також 70% опитаних переконані в тому, що лікарям не потрібно доплачувати для того, щоб гарантувати в майбутньому якісну допомогу. Однак 19% опитаних дотримуються протилежної думки. Ще 11% респондентів не змогли відповісти на це питання.