Російські військкомати тримають двері навстіж для нацменшин: до чого це призводить – звіт ISW

Нерівноправне виконання планів часткової мобілізації спричиняє соціальні розриви, які спонукають російський інформаційний простір до подальшої маргіналізації спільнот етнічних меншин. Про це йдеться в останньому звіті  Інституту дослідження війни (ISW). 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Бурятії контрактникам погрожують ув’язненням за відмову воювати в Україні

Зокрема стрілянина 15 жовтня на полігоні в Бєлгородській області, ймовірно, була природним наслідком політики Кремля, яка продовжує використовувати бідні прошарки суспільства та представників меншин, щоб нести тягар зусиль формування збройних сил, захищаючи етнічних росіян і заможніших громадян Росії. 

Ксенофобська риторика проти мігрантів з Азії

Російські джерела поклали відповідальність за стрілянину на двох примусово мобілізованих росіян за національністю таджиків. А інформаційний простір РФ здебільшого відповів жорстокою ксенофобською риторикою проти мігрантів із Саредньої Азії та інших периферійних соціальних груп.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін воюватиме до останнього бурята — дипломат

18 жовтня голова партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов опублікував довгу, ксенофобну критику міграційної політики Росії, стверджуючи, що мобілізація виявила системні розломи в російській імміграційній системі. Він звинуватив військкоматів у тому, що вони допускають до ЗС РФ людей, які "становлять загрозу безпеці Росії", і звинуватив військкомати в тому, що вони тримають двері навстіж для вихідців із Середньої Азії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тюрма і конфіскація: Таджикистан, Киргизстан та Узбекистан застерегли своїх громадян від участі у війні в Україні

Миронов запропонував ввести мораторій на надання російського громадянства громадянам Таджикистану. Заклики Миронова до імміграційної реформи демонструють роль, яку, здається, часткова мобілізація зіграла в каталізації етнічних розколів, расизму та ксенофобії в російському внутрішньому просторі, особливо проти етнічних меншин.