Ризик дефолту України підскочив на 20% через ситуацію щодо "зеленого" кредиту ЄС

П'ятирічні CDS (Credit Default Swap) України, або кредитно-дефолтні свопи, зросли на 20% до 504,24 пунктів після рішення уряду втрутитися в механізм виплати "зелених" єврооблігацій та заблокувати платіж на адресу компанії "ДТЕК ВІЕ" Ріната Ахметова.

Про це свідчать дані звіту Dragon Capital.

Кредитний дефолтний своп (CDS) - фінансовий інструмент, яким купуються/продаються ризики несплати зобов'язань. По суті – це страховка від дефолту держави. Що вартість дефолтних свопів, то вище ризик дефолту.

Якщо 11 листопада індекс CDS становив 422 пункти, то після скандалу з невиплатою облігацій зріс до 504 пунктів (станом на 16 листопада).

Для порівняння, 5-річні CDS Росії котируються на рівні 100 пунктів. Відповідно, ймовірність дефолту України міжнародні інвестори тепер оцінюють у 5 разів вище, ніж ймовірність дефолту Росії.

Нагадаємо, 13 листопада уряд заблокував виплату боргів перед "зеленими" інвесторами із коштів цільових "зелених" єврооблігацій під державні гарантії.

Кошти було виплачено всім юридичним особам за винятком компаній групи ДПЕК, яку керівництво ДП та держбанку в ручному режимі видалили з платіжних доручень.

ДТЕК повідомив західних кредиторів про дискримінаційні дії українського уряду і зажадав провести розслідування махінацій при розподілі коштів єврооблігацій.

Інвестиційна компанія Dragon Capital повідомила, що політична дискримінація окремих компаній при виплаті коштів цільових "зелених" єврооблігацій підриває довіру інвесторів до уряду України та призведе до негативної реакції на боргові зобов'язання українських компаній.

Котирування єврооблігацій українського уряду відреагували обвалом на дії уряду щодо блокування виплат.

Нагадаємо, кошти від випуску п'ятирічних зелених єврооблігацій на суму 825 мільйонів доларів США, які мали бути направлені на розрахунки з виробниками зеленої енергетики, заблоковані, повідомляє Європейська бізнес-асоціація.

Найбільшими виробниками «зеленої» електроенергії в Україні є: ДТЕК Ріната Ахметова (з часткою близько 25%), компанія Windcraft Карла Стурена, китайська CNBM (колишня Active Solar Клюєвих), VR Capital Річарда Дейтца, ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценко України» Максима Єфімова та Едуарда Мкртчана (син співвласника ІСД Олега Мкртчана).