Рівень стресу в Україні: Ситуація співставна тій, що була 2020 року, коли всі чекали нової хвилі ковіду

Через повномасштабне вторгнення РФ в України число українців, які знають, що таке перебувати в зоні бойових дій, зросло з 18% до 44%, йдеться в результатах опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Соціологи також розповіли про ситуацію зі стресовими станами населення.

Зокрема, якщо говорити про зовнішні подразники або події, які спричиняють стрес (стресори), то їх рейтинг від найважчих до найлегших виявився наступним:

1. травматичний досвід як важкі спогади; 
2. стресори соціальної взаємодії (конфлікти, недостатня підтримка, дискримінація) та особистих вчинків;
3. погіршення умов життя;
4. проблеми зі здоров’ям;
5. загроза для життя як можливість, обумовлена війною.

Водночас найважливішими ресурсами для протидії стресу для українців є спілкування у справах поза основною роботою, дозвілля та робота. При цьому, за даними соціологів, якщо потребу у взаємодії з близькими більшість українців задовольняють на необхідному рівні, то потреба в дозвіллі й роботі задовольняється набагато гірше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Більшість українців «схвалили» всі категорії, які сьогодні не підлягають мобілізації – опитування

«Якщо розглядати індивідуальні психологічні ресурси, то найсильнішими з них є загальна активність (трудова та соціальна), а також оптимізм. Значно гірша ситуація з емоціональною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією», – пояснили соціологи.

Результати опитування також показали ситуацію з рівнем психологічного дистресу –  унікальним емоційно дискомфортним станом, який відчуває людина у відповідь на специфічні стресори або сильну потребу в чому-небудь і який призводить до тимчасових або постійних негативних наслідків. Тож, дані опитування свідчать, що ситуація зараз схожа на ту, що була у другій половині 2020 року. Тоді населення України саме очікувало на чергову хвилю коронавірусу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Більшість українців проти здачі РФ частини територій в обмін на вступ до НАТО – опитування

Зокрема, близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий. 

«Це дозволяє припустити, що за рахунок збереження Збройними Силами України значної частини соціального ареалу існування українців, населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни», – зазначили соціологи.

За поширеністю окремі стресові стани соціологи впорядкували наступним чином (від наймеш до найбільш поширених): 

1. ворожість як імпульсивність і агресія;
2. депресія як пригніченість і тужливість;
3. соматизація як тілесний дискомфорт;
4. міжособистісна чутливість як низька самооцінка та вразливість;
5. тривожність як напруженість;
6. страх і погані передчуття;
7. виснаження як занепад фізичних та психічних можливостей;
8. параноїдальні ідеї як підозрілість;
9. недовіра та звинувачування інших.

«Основними наслідками психологічних стресових станів в умовах війни є ціннісна деривація в таких сферах як дозвілля, фізичне здоровʼя та багатство. Натомість, трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність є міжособистісні стосунки, моральність та знання», – пояснили соціологи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як змінилося ставлення американців до підтримки України — опитування Gallup 

Опитування провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Інституту соціології НАН України з 6 по 10 жовтня. Дослідження проводилось по всій території України, крім окупованого Криму та Донбасу.

Дизайн опитування: mixed mode із застосуванням Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) для рекрутингу респондентів та Computer Assisted Web Interviewing (CAWI) для відповідей респондентів за основним блоком анкети. Всього під час фінального аналізу опитали 2767 респондентів. Вибірка репрезентує жителів України у віці від 18 до 69, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.