Десятки жінок із Курської області приїхали на кордон Росії та України вимагати, щоб їх чоловіків та синів, яких просто кинули під кулі, вивели з лінії вогню.
До Білгородської області приїхали десятки дружин і матерів чоловіків, яких мобілізували з Курської області.
За їхніми розповідями, не менше тисячі чоловіків із цього регіону, яких призвали до армії у жовтні та яки лише два тижні проходили навчання у Воронежі, 1-2 листопада відправили на передову.
Сталося це, незважаючи на запевнення командування військової частини у Воронежі, що мобілізовані будуть на другій-третій лінії оборони.
"Їх розкидали по всій лінії від Харківського до Макіївського напрямків", — каже кореспондентові Бі-бі-сі Катерина, дружина Сергія – одного з мобілізованих.
Катерина спілкувалася з чоловіком 1 листопада, коли він ще був у "підручнику". Потім зідзвонювалося числа, коли залишки його загону з кількох сотень людей після важких обстрілів вийшли з лінії вогню і дісталися якогось села поблизу Макіївки.
Разом із Сергієм, за його словами, перебувають ще 150 осіб. Піти далі в глиб території, яку контролює російські війська, вони не можуть - шлях їм перегороджують російські блок-пости. "Вони з передової пішли, сховалися до села і вони звідти вийти не можуть, бо їх просто не пропускають – загрожують одразу розстрілом", – передає розмову з чоловіком Катерина.
Розповідь Сергія багато в чому повторює те, що кажуть рідні інших мобілізованих, які опинилися на цій ділянці фронту: солдати, озброєні лише автоматами, постійно перебувають під вогнем української артилерії і не в змозі вести будь-який бій. "У понеділок зателефонував, розповів: "Ось ми на передовій, нас тут кинули, відстрілюватися нам нічим, а ми тікаємо від "градів", від куль, від вогню". Є поранені та загиблі, у тому числі і з його роти. допомогти чим можливо".
На 150 осіб – один мобільний телефон, з якого кожен із солдатів може зателефонувати рідним. На розмову – хвилина-півтори.
"Він дзвонив, каже: "Я живий. Поки живий". Запитав як дочку, ну і все. …Стисло - їх покинули. Я в нього запитала: ви коли хоч там їли, пили? Він каже: "останнього разу три дні тому воду ми пили". І все. їжі, ні води, ну взагалі нічого. І їх звідти вивозити не збираються.
Ані Сергій, ані Катерина не підозрювали, що таке може бути.
Як раніше повідомлялося, неподалік міста Сватове Луганської області у понеділок, 7 листопада, група російських військових із 21 людини добровільно здалася в полон українським бійцям із 92-ї окремої механізованої бригади. Полонені скаржаться, що військове командування країни-агресора байдуже ставиться до солдатів і кидає на фронт як "гарматне м'ясо".
Зокрема, за словами полонених, їх відправили на передові позиції під містом Сватове без їжі та води. Протягом наступних трьох діб мобілізованими ще й відкривала вогонь своя ж армія.
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
