РФ створює українським політв’язням умови, які правозахисники дорівнюють до тортур — Ташева

Від початку окупації Криму росіяни застосовують тактику залякування для придушення спроб інакомислення та спротиву. Над проукраїнськими активістами "суди"  мають демонстративний характер. Окупанти навіть в ув’язненні створюють бранцям Кремля умови, які правозахисники прирівнюють до тортур. Вони використовують один із медотів тиску -  ненадання медичної допомоги людям, які мають загострення хвороб, хронічні захворювання, похилий вік.

Нині такого тиску зазнають щонайменше 50 зі 180 політв’язнів, яких утримують у на тимчасово окупованому півострові чи на території РФ. Двоє політв’язнів Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг через  нелюдське ставлення окупантів померли в ув’язненні в лютому 2023 року. Низка бранців Кремля з огляду на вік і стан здоров’я, ризикують не дожити до кінця терміну. Єдиний спосіб урятувати цих людей — звільнити їх, однак це зробити вкрай важко, зазначає постійна представниця президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в інтерв'ю журналістці ZMINA Наталії Адамович для ZN.UA.

Ташева зазначає, що на тимчасово окупованих територіяї і в РФ ситуація з доступом до медицини українських політв’язнів впродовж багато років не змінюється. 26 політв’язнів — це люди, які перебувають у критичному стані й потребують медикаментозного лікування.

За її словами, давно не відбувалося звільнень цивільних заручників, зокрема кримчан. Останні випадки були у 2019 році. Представниця президента підкреслила, що станом на сьогодні  це питання опинилося в глухому куті. За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалося звільнити кілька цивільних полонених. Здебільшого звільняють військовополонених.

"Росія не хоче визнавати кримських заручників українськими громадянами — країна-агресор примусово паспортизувала їх. Звісно, ми розуміємо, що ці паспорти незаконні, Україна їх не визнає й ідентифікує бранців Кремля як своїх громадян. Але Росія каже, що в них немає інших громадян, окрім російських", - зазначає Ташева.

Вона також наголошує, що росіяни не хочуть звільняти людей, яких переслідують за політмотивами, оскільки розуміють, що вони публічно говоритимуть про  російські злочини, як це робили Олег Сенцов, Едем Бекіров, Олександр Кольченко.

За її словами, Україна має геть усі списки політв’язнів, однак процес звільнення їх дуже складний. Дані у списках постійно оновлюють ОП, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Офіс представництва президента в АР Крим і Офіс Кримської платформи.

Ми перебуваємо в контакті з різними структурами, аби оновлювати цю інформацію. Її передають, зокрема, й третім сторонам. Наприклад, Туреччина була однією зі сторін, які ведуть комунікацію з росіянами", - повідомляє постійна представниця глави держави в АРК.

У процесі звільнення й полегшення умов тримання політв’язнів беруть участь їх рідні, які надають інформацію, громадські організації, що мають певний доступ і можливості для моніторингу, громадянські журналісти.

Нині все ускладнилося через те, що з боку материкової частини доступу до Криму в України немає. З території Росії, повідомляє Ташева, українські правозахисники зараз не в’їжджають, тому нині вкрай складно отримати об’єктивну інформацію. Проте  Україні однаково це вдається.

На запитання, чи можна залучити міжнародні інституції саме для моніторингу, перевірки умов, у яких отримують наших політв’язнів, Ташева відповіла: "Україна завжди наполягала на тому, що представники цієї організації мали б бути на всіх територіях, яких ми зараз не контролюємо. Це стосується й Криму. На превеликий жаль, Червоний Хрест нічого для цього не робив упродовж дев’яти років з моменту окупації півострова".

Вона підкреслила, що РФ із 2014 року не допускає жодних міжнародних спостережних місій. 

"При тому, що це було однією з ключових вимог до російської сторони для повернення їхньої делегації до парламентської асамблеї Ради Європи. 2019 року зусиллями деяких російських так званих правозахисних організацій росіян повернули до ПАРЄ. Вони мали виконати озвучену Дунею Міятович  вимогу щодо доступу до Криму", - повідомляє постійна представниця президента.

Ташева зазначила, що жодна така місія тимчасово окупований Крим не відвідала. 

Українські консули раніше могли бачитися з політв’язнями, однак із 2022 року такої можливості немає. На її думку, робота родичів і адвокатів, які намагаються відвідувати своїх підзахисних, є важливою.

Ташева також наголосила, що привернення уваги до кожної справи дуже допомагає нашим політв’язням. Особливо — з боку міжнародних партнерів.

"Будь-який розголос ситуації з бранцями на різних майданчиках важливий. Це дає змогу, хоч і не одномоментно, але все ж таки надати меддопомогу тим, хто її потребує. А ще тих, про кого говорять, не катують в ув’язненні", - додає постійна представниця глави держави.

Україна передає інформацію міжнародним партнерам щодо стану україсньких політв’язн і просить їхньої реакції.

За словами Ташевої, розголос може допомогти знайти людину. Вона наводить приклад художника Богдана Зіза, якого незаконно затримали в Криму. Коли його затримали росіяни, ніхто не знав про місце його перебування і лише після розголосу чоловік з’явився в "покаянному" відео ФСБ РФ.

"Це дало змогу встановити, де його утримують, а потім посилити увагу до його справи. Після катувань під час арешту таких жорстких дій щодо нього вже не застосовують", - додає Ташева.