Радіодиктант національної єдності: які слова викликали труднощі

25 жовтня в Україні відбувся Радіодиктант національної єдності. Його щороку проводять до Дня української писемності та мови. Цього року Радіодиктант називався «Магія голосу» та був присвячений «Українському Радіо», що святкує своє сторіччя у листопаді 2024 року. «Суспільне Культура» розповіло, з якими словами та фразами у українців виникли труднощі під час написання диктанту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Львів'янка встановила рекорд України: писала щорічні радіодиктанти 23 рази поспіль

Текст Радіодиктанту опублікували 28 жовтня об 11:00 на сайтах «Українського Радіо» та «Суспільне Культура». Під час написання, у деяких українців виникли труднощі з написатинням таких слів та фраз:

• Брехунець — поширена побутова назва радіоточки за радянських часів, ніби глумлива та образлива, адже відсилає до обману та неправдивої інформації. Радіо за радянських часів було майже в кожному домі, адже після Другої світової дротову радіомережу проклали по всій країні.
• Тати-мами — батьки, родичі, старші люди. За чинним правописом складні слова, утворені внаслідок поєднання близьких за значенням слів, що передають єдине поняття, варто писати через дефіс (параграф 35, пункт 5).
• Чутися в гурті – означає відчувати себе частиною спільноти. Словник синонімів Полюги пропонує пояснення слова як «вчуватися, прослухуватися, зачуватися». А от Словник Грінченка наводить два пояснення «чутися»: як «бути почутим» («Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують» та «Чулися молоді жарти») та «почуватися» («Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню?») — у нашому випадку актуальне друге.
• Модуляція — інтонація, тон голосу.
• Засланчий — від «заслання». В радянській культурі цей термін вживався на позначення кримінального покарання та засудження з обов'язковим поселенням у певній місцевості на термін, зазначений у вироку.
• З півслова — одразу, без довгих пояснень. Важливо, що в цій ідіомі «півслово» є одним поняттям, тому пишеться разом.
• Сталінські роки — роки СРСР за часів Йосипа Сталіна. Згідно з правилами, назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишемо з малої літери.
• Танґо — жанр музики і танець, притаманний регіону Ла-Плата. Він був поширений в Уругваї та Аргентині. Походження назви танцю й досі викликає дискусії та суперечки серед дослідників. Та згідно зі «Словником-довідником вживання літери ґ» (Львів, 1993) українською мовою це слово варто писати з літерою ґ. Натомість чинний правопис на цю тему говорить так: звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, лінгві́стика, негативний, се́рфінг), а буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт.
• Гулагівський — від абревіатури ГУЛАГ (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения). Чинний правопис стверджує, що суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами: оо́нівський, тю́гівець (параграф 61, пункт 2).
• 1960−1980-ті: відповідно до правопису числівників, якщо два порядкові числівники розділені тире, нарощуємо: тільки другий числівник, якщо відмінкові закінчення числівників збігаються.

Нагадаємо, що у 2023 році авторкою тексту Радіодиктанту національної єдності обрали українську поетесу та перекладачку Катерину Калитко. Читцем диктанту був актор Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».