На звільненій від російських окупантів території Херсонщини виявили чергову катівню. У порожньому тісному приміщенні без вікон окупанти місяцями утримували та катували щонайменше 20-25 людей.
Відео з місця несвободи оприлюднив омбудсман Дмитро Лубінець. Він також повідомив, що люди, які пройшли через катівню, вже дають свідчення.
Катівню облаштували у цивільному приміщенні, непристосованому для тривалого утримання в ній людей. Окупанти прилаштували замки та вентиляційні отвори, щоб бранці не втекли і не задихнулися.
Замість підлоги у кімнаті – пісок. Під стінкою – п’ятилітрові пляшки із бурою рідиною: людей не випускали в туалет, проблему фізіологічних потреб вирішували у такий спосіб. Бранці окупантів спали у виритих в землі заглибленнях.
Місцевий мешканець розповідає, що загарбники застосовували до нього так званий «електрофорез»: прив’язували до стільця скотчем і пропускали тілом струм до втрати свідомості. Тортури повторювали кілька разів.
Зі слів звільненого, окупанти ставили запитання під час катування і самі заповнювали бланки, не чекаючи на відповіді. Важким випробуванням для нього стала і відсутність інформації про ситуацію в країні.
«Молилися, щоб дали лен-ліз, щоб країні дали зброю. Молилися за дітей, молилися за військових», - розповідає він. У катівні чоловік побув 24 дні.
У катівні також знайшли саморобний хрестик. Дмитро Лубінець сподівається розшукати його власника живим.
Український омбудсман також закликав світ відреагувати на воєнні злочини росіян.
«Нам треба і ми вимагаємо відкриття окремого міжнародного трибуналу, який би засудив дії Російської Федерації, визнав її державою-терористом. Та визнав, що те, що робить РФ, російські військові, має бути юридично визнано геноцидом української нації», - підсумував він.
У суспільстві, крім запиту на перемогу, стає дедалі відчутнішим інший запит – запит на справедливість. Очевидно, що саме цей запит супроводжуватиме українське суспільство впродовж десятиліть. Як правильно задовольнити запит на справедливість? Відповідь – у статті експерта з міжнародного кримінального права Гюндуза Мамедова «Слідами Гааги: чому нам потрібний гібридний механізм правосуддя».