Психолог каже, що у майбутньому не буде розподілу на жінок і чоловіків

Молодий психолог Андрій Жельветро, автор чоловічого курсу "Фундамент", який іще не має своєї сім'ї та дітей, уловив щось головне про батьків. Напевно, як син. І просто, без академічних еківоків, намагається це донести в своєму інтерв'ю в День батька.

"У майбутньому взагалі не буде розподілу на жінок і чоловіків, - говорить психолог. - Ми всі будемо безстатевими особистостями. Особистість Марія, особистість Сергій... А розуміння чоловіка і жінки, із властивими їм якимись функціями, обов'язками, рольовими очікуваннями, буде нівельовано. Чоловіки-Кени, гарні, спортивні, але психологічно безстатеві. Хороші, добрі, толерантні, але зовсім не ті бородані дроворуби-мужики, які в холод і буревії можуть здійснювати якісь подвиги".

"Чоловічий культурний код мало хто передає. Ми його втрачаємо, - акцентує увагу чоловік. - Це світова тенденція. Ми всі бачимо цей перекіс, коли уперед виходять жінки, стаючи сильними й успішними, затуляючи собою чоловіка. Завдяки наполегливості, цілеспрямованості, працездатності жінки навчилися вирішувати свої проблеми і забезпечувати себе самі. А чоловіки - просіли. У 35 вона щаслива їде в машині, а її однокласник в автобусі, лихий на весь світ".

Розмірковуючи, де ж усе-таки відбувається або відбувся основний збій у цій чоловічій системі, Андрій Жельветро каже: "Ми живемо в добу безбатченків. Батько не виховує пацана. Багатьох хлопчиків або кидають через розлучення, або просто живуть поруч, але своїм життям. Та коли хлопчик не відчуває, що потрібен своєму батькові, в нього не формується мужність. Слабкий, питущий, безцільний батько не можуть дати сили своєму синові. І на виході ми маємо зручних, слухняних, десь ледачих хлопчиків і - дівчаток "з яйцями". Які потім усе візьмуть у свої руки. Заробляють, приймають рішення, домагаються успіху і стають головними в сім'ї. І все тому, що чоловіки - слабкі".

"Це дуже легко читається в медіапросторі, - продовжує психолог. - Зайдіть на сторінки своїх знайомих у соцмережах. Подивіться, як фотографуються сучасні сім'ї. Чоловіки виставляють на перший план своїх красунь-дружин, а самі ховаються за ними. З такою ще милою дурнуватою усмішкою. І ти одразу розумієш, хто там у них головний. А згадайте, як раніше було. Чоловік сидить на стільці, і довкола нього вся сім'я. Ось вона - опора сім'ї, та сама кам'яна стіна. А сучасний чоловік може бути бородатий, накачаний, мати купу грошей і машин, але він апріорі слабкий у сім'ї".

"Війни, звісно, зіграли свою роль, - аналізує тенденції Андрій Жельветро. - Хлопчиків почали виховувати жінки - матері, бабусі, сестри... передаючи їм жіночі цінності. Які самі по собі, безперечно, хороші й прекрасні. Але чоловік потребує чоловічих цінностей. Чоловіки спочатку воювали, а потім ті, хто повернувся, забезпечували виживання своїх родин, пропадаючи з ранку до ночі на роботі".

"Потім - глобальний рух фемінізму, - позначає психолог. - Споконвіку жінки обстоювали рівні права і можливості, що було абсолютно справедливо. Однак пізніше стався перекіс, і на перший план вийшли озлобленість і упередженість стосовно чоловіків. США, які задають у цьому сенсі тренди, сьогодні в глухому куті. Точніше, американські чоловіки. Знак уваги до жінки - іди в суд, ти порушив її межі. Хочеш заплатити в ресторані за дівчину - ображаєш її гідність. На законодавчому рівні забороняються природні чоловічі прояви. У Японії просте спілкування - уже порушення меж. У підсумку ходять усі нещасні, зарегульовані правилами поведінки між чоловіками й жінками.

Я, безумовно, не хочу нікого скривдити і всіх міряти однією лінійкою. Просто намагаюся прояснити ситуацію з погляду психології людини. Коли діалог, у тому числі й суспільний, переходить в агресію, це вже не про обстоювання прав і свобод, а про особисті травми, комплекси, бажання покарати чоловіків за завдані образи. І я вважаю, що про це потрібно говорити прямо, іноді жорстко, для того щоб жінки нас почули", - завершив Андрій Жельветро.

DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект розвивається двома мовами – російською і українською.

Повну версію інтерв'ю дивіться тут

Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут