Проєкт "Хочу к своим" загрожує інформаційній безпеці країни – правозахисники

Правозахисні організації заявили, що проєкт "Хочу к своим", який має сприяти обміну українських колаборантів на громадян нашої держави, які перебувають у російському полоні загрожує дотриманню прав людини та інформаційній безпеці країни. Про це повідомляє ZMINA.

"Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права в питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян, які незаконно утримуються на території Росії та тимчасово окупованих територіях України, і припинити широкі інформаційні кампанії, спрямовані на пошук "зрадників" серед своїх громадян", – йдеться у дописі.

Представники правозахисних організацій погодилися, що існує гостра необхідність пошуку шляхів повернення цивільних громадян України, незаконно позбавлених свободи внаслідок збройної агресії РФ. Захоплення цивільних громадян України є воєнним злочином РФ, який має систематичний та масовий характер. Наразі зафіксовано щонайменше 1770 таких осіб, і ця цифра зростає через окупацію частини території України.

Втім, кажуть правозахисники, методи та шляхи повернення цивільних мають значення, оскільки Україна є демократичною правовою державою, перебуває на шляху інтеграції до ЄС та має забезпечувати дотримання прав та свобод людини навіть в умовах війни.

"По суті, ініціювавши проєкт "Хочу к своим", Україна вперше з початку широкомасштабного вторгнення РФ заявила про намір проводити “обмін” цивільними особами з російською стороною. Натомість практика обміну цивільними може створити значні проблеми та ускладнення для України", – повідомляється у заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Дослідження: Українці визначили найважливішими цінностями під час війни свободу та безпеку

Правозахисники вважають, що:

- Така ініціатива в перспективі вестиме до збільшення порушень прав людини на окупованих територіях.

- Поширення практики обмінів щодо цієї категорії осіб та використання гарантій військовополонених щодо них може призвести до зменшення їхнього захисту за міжнародним гуманітарним правом.

- Обмін цивільних громадян України, засуджених, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки, може стимулювати правоохоронну та судову систему України до порушень, поверхового розслідування та розгляду відповідних справ.

- Важко переконатися в добровільності згоди засудженого на "обмін", адже така згода надається в умовах несвободи. Це може вважатися видворенням такої особи через її політичні переконання, що є ймовірним порушенням принципу невидворення.

- Ефективність запропонованого способу повернення цивільних осіб на практиці є дуже сумнівною. Як зазначається на офіційній фейсбук-сторінці самого проєкту, зацікавленості в проведенні таких “обмінів” з боку російської сторони не спостерігається.

- Оприлюднення такої кількості персональних даних не виправдане, а популяризація сайту серед громадян України негативно впливає на загальне сприйняття України й українців, які ведуть війну за незалежність та суверенітет.

- Створюється можливість через інструмент подання згоди на виїзд до РФ уникати мобілізації в Україні, чим може скористатися Російська Федерація, гарантуючи чоловікам призовного віку уникнення служби.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Держава має визначити єдиний орган, куди можуть звернутися українці, якщо їхнього цивільного родича викрали окупанти —  ZMINA

"Ми вважаємо, що незаконне утримання цивільних громадян України є грубим порушенням норм міжнародного права з боку РФ, а з огляду систематичність і поширеність цієї практики може врешті бути кваліфікованим як злочин проти людяності. Водночас ініціатива представників Української Держави щодо формування “обмінного фонду” з-поміж цивільних українських громадян не відповідає нормам МГП та є виявом непослідовності державної позиції України", – додали правозахисники.

Раніше представники Центру прав людини ZMINA повідомляли, що законодавство України щодо відповідальності за колабораціонізм не враховує норми міжнародного гуманітарного права та переслідує громадян, які на окупованих територіях виконують життєво необхідні функції. Вказано, що в українському законодавстві чітко не прописано, за що саме держава може переслідувати громадян.